Рівні і темпи урбанізації
Незважаючи на спільні риси, урбанізація в різних країнах і регіонах має певні відмінності, зокрема неоднакові рівні і темпи. За рівнем урбанізації всі країни світу можна поділити на три великі групи. Але основний вододіл проходить між більше і менше розвинутими країнами. У розвинутих країнах рівень урбанізації в середньому становить 72 %, а в країнах, що розвиваються, − 32 %. Темпи урбанізації багато в чому залежать від її рівня. У наші дні міське населення в країнах, що розвиваються, зростає в 3 рази швидше, ніж у розвинутих. На них тепер припадає 1/6 усього щорічного приросту міських мешканців.
Урбанізація
Урбанізація (лат. urbanus – міський) — соціально-економічний процес зростання міст, міського населення, поширення міського способу життя на все суспільство. Згідно з поглядами представника чиказької соціологічної школи Л. Вірта урбанізм є головною рисою сучасного суспільства, яскравішою, ніж індустріалізм або капіталізм. Раніше термін «урбанізувати» означав «робити ввічливим», «перетворювати щось на витончене». Сучасний смисл його закладено у другій половині XIX ст., коли місто стало спеціальним об'єктом дослідження. Усі сучасні індустріальні суспільства урбанізовані. Найбільш населені міста розвинутих країн мають до 20 млн. жителів, а міські конурбації (скупчення міст, що створюють зони міської забудови) можуть мати їх ще більше. Найпопулярніша форма сучасного міського життя представлена мегаполісом або глобальним містом. Історично урбанізація пов'язана з розвитком капіталізму. Мабуть, тому Великобританія, де була започаткована промисловість, першою пережила індустріалізацію і першою перетворилась на країну з переважно міським населенням. Більшість країн Європи та США почала урбанізуватися на початку XIX ст. Наприклад, за період з 1800 по 1900 рік населення Нью-Йорка збільшилося з 60 тис. до 4,8 млн. осіб. Найурбанізованішою сучасною країною Європи є Німеччина. Соціологія визначає урбанізацію за такими ознаками: − частка міського населення в загальній чисельності населення регіону, всієї країни; − щільність і ступінь рівномірності розташування по країні мережі міст; − транспортна та інша доступність великих міст для населення країни; − різноманітність галузей народного господарства; − різноманітність видів трудової, дозвільної діяльності населення; — поширення міських форм життя як на населення міст, так і на жителів села. Побутує думка, що процес урбанізації пройшов три стадії: 1. Від виникнення міст до XVIII ст. (лише деякі міські зони мали понад 100 тис. мешканців). 2. Кінець XVIII − початок XX ст. (швидке зростання розмірів і чисельності міст). 3. Метрополізація (їй властиве зосередження людей, багатств, політичних, економічних, культурних установ у містах протягом XX ст.). Інколи виділяють і четверту стадію − дезурбанізацію, тобто зростання передмість, міграцію у сільські райони, планування нових міст тощо. Стадіальна концепція урбанізації (Дж. Джіббса) виділяє такі її стадії: − зародження міст, темпи зростання яких нижчі, ніж у селах; − випереджаюче зростання міського населення; − абсолютне скорочення сільського населення внаслідок міграції з села до міста та зростання міських агломерацій за рахунок міграції з малих міст до великих; − досягнення найвищої концентрації населення з одночасним уповільненням збільшення його чисельності; − початок деконцентрації переселення міських мешканців у передмістя та міста-супутники; занепад історичних міських «ядер». Урбанізація є соціальним процесом, який характеризує сучасну дійсність. Вона має як позитивні, так і негативні наслідки. Загальні їх тенденції простежуються і в Україні. Водночас помітні й певні специфічні риси «української урбанізації». Головна з них − зростання міст і поширення міського способу життя на всі форми життєдіяльності. Якщо, наприклад, перед початком Другої світової війни питома вага міського населення України складала лише 34 %, то у післявоєнний час вона почала помітно збільшуватися, досягнувши у 1992 році. 68 %. Загалом кількість міського населення з 1960 по 1997 рік зросла у 1,7 рази. Але це відбувалося переважно за рахунок скорочення сільського населення, занепаду села. На сучасному етапі в Україні почали розвиватися і деурбанізаційні процеси, найпомітнішими з яких є: − зниження ролі міста як центру концентрації передових виробничих технологій, виробничих науково-дослідних установ, високопродуктивних підприємств; − декваліфікація кадрового потенціалу, втрата досвіду висококваліфікованої праці; − руйнування міських особливостей зайнятості населення, деформація міського способу життя; − скорочення кількості міського населення (депопуляційні процеси), зворотна міграція у сільську місцевість, скорочення міських територій за рахунок адміністративно-територіальних реорганізацій. Специфічні особливості розвитку міст, різноманітні процеси в міському середовищі покликали до життя відповідні урбаністичні теорії.
Урбаністична екологія.
Представники її (Р. Парк, Е. Берджесс) вважають, що міста зростають не хаотично, а відповідно до особливостей зовнішнього середовища. Своєрідність розміщення, пересування у міському середовищі аналогічна тій, що відбувається у природі. А різні міські райони розвиваються завдяки адаптації їх мешканців, що борються за власне існування. Загалом формування міста можна розглядати як відтворення послідовних концентричних кіл, що уособлюють міські сфери, поділені на сектори: у центрі розташовані райони «внутрішнього міста», поза ними − житлові квартали, далі − приміська зона. Процеси захоплення екологічної ніші, закріплення в ній відбуваються у секторах концентричних кіл. Певний час урбаністична екологія не мала визнання, та згодом вона зайняла достойне місце у працях соціологів. Але концепція урбаністичної екології недооцінює свідомого проектування, планування міста, розглядаючи його розвиток як природний процес.
Урбанізм як спосіб життя.
Ця концепція була сформована у нарисі Л. Вірта «Урбанізм як спосіб життя»(1938), який тлумачить урбанізм на підставі трьох його особливостей: розміру території міст, щільності та гетерогенності (неоднорідності) населення. Серед чинників, що визначають світосприйняття мешканців міст, він виділяв психологічні ефекти міського життя, їх вплив на соціальну структуру та індивіда. До негативних відносив взаємну байдужість, безцеремонність, підвищене емоційне навантаження, що призводить до відчуття тривоги, нервового напруження, відсутність підтримки через послаблені міжособистністі зв'язки мешканців міст. Водночас у містах люди відчувають себе вільнішими і мають змогу жити на власний розсуд. Аналізуючи соціальну структуру міст, Л. Вірт дійшов висновку щодо диференціації, тобто фрагментації людської життєдіяльності. Таке розшарування спричиняє послаблення соціальних зв'язків, втрату згуртованості груп, посилення самотності людини. Л. Вірт визнавав урбанізацію не тільки як частину суспільства, але й як віддзеркалення природи ширшої соціальної системи, а також як чинник, що впливає на неї. Кожен з аспектів міського способу життя характеризує соціальне життя міського суспільства загалом, а не тільки життя мешканців великих міст. Його ідеям властиві як певні обмеження, так і надмірна узагальненість: аналізуючи американські міста, Вірт переносить висновки на процес урбанізму загалом, перебільшує деіндивідуалізацію у сучасних містах; деякі характеристики, які він вважав міськими, властиві й селу.
Композиційна теорія.
Представники її (Г. Ганс, 1962) піддали сумніву ідею Л. Вірта про диференціацію, що руйнує зв'язки між людьми і групами. Вони стверджують, що життя людей відбувається у невеликих групах (родині, колі друзів, сусідів), навколо яких виникають так звані соціальні світи, які ізолюють людей від навколишнього середовища (міста) та послаблюють руйнівні процеси. Тому аналіз таких чинників, як суспільний клас, етап життєвого циклу, етнічне походження набагато важливіший для розуміння соціального життя мешканців міст, ніж вивчення їх розмірів, щільності, складу населення.
Теорія субкультури.
Її авторство належить К. Фітеру. Згідно з нею, навколишнє середовище міста справді впливає на приватне життя людей. Однак у містах складаються також умови для створення та зміцнення соціальних груп. Міське середовище сприятливе для розвитку субкультур саме завдяки диференціації. Тут виникає багато груп, пов'язаних загальними інтересами, кожна з яких може стати центром субкультури. Великі міста приваблюють багатьох людей, сприяють їх диференціації; у них немало людей, об'єднаних спільними інтересами, діяльністю, що зміцнює згуртованість груп. Саме у великих містах людині легше знайти друзів або приєднатися до якоїсь групи. Прибічники цієї теорії вважають, що для міського середовища характерною є тенденція до соціального конфлікту, але джерелом його є не розпад груп, а суперечності між стабільними субкультурами.
Сучасні теорії урбанізації.
Вони зосереджуються на тому, що урбанізм не є ізольованим явищем, він пов'язаний з головними політичними та економічними чинниками. Один з авторів їх Д. Харві вважає, що: – урбанізм є одним з аспектів штучного середовища, породженого розвитком і розквітом промислового капіталізму; – у сучасному суспільстві відмінність між способами життя міського і сільського населення набагато розмитіша, ніж у традиційному суспільстві; – у сучасному урбанізмі простір постійно реорганізується, що залежить від того, де великі фірми обирають місця для розміщення свого виробництва, науково-дослідницьких центрів, та від приватних інтересів, що впливають на купівлю та продаж будинків і землі. М. Кастеллз, як і Д. Харві, вважає міста штучним утворенням, наголошуючи, що просторова форма суспільства тісно пов'язана з усіма механізмами його розвитку. А для розуміння міста необхідно усвідомлювати процеси, що керують створенням і зміною просторових форм. Кастеллз розглядає місто як окремий населений пункт і як складову процесу колективного споживання, що є рисою промислового капіталізму, вважає, що конфлікт у містах, проблеми міст стимулюють різні соціальні рухи.
Урбанізація з погляду колишньої радянської соціології.
У 80-ті роки XX ст. радянськими соціологами були охарактеризовані етапи «соціалістичної урбанізації» (В. Пароль) та визначені її специфічні риси в СРСР (А. Ахієзер), а саме: − формування міст не стільки на основі товарно-грошових відносин, скільки шляхом примусового перекачування державою ресурсів із села, що супроводжувалося перенесенням у місто елементів натурального господарства; − інституціальна незабезпеченість подвійного механізму урбанізації, що призвела до банкрутства ідеї про «зближення міста та села» у радянські часи і як наслідок − до псевдоурбанізації. Урбанізація в колишньому СРСР мала ту особливість, що відбувалася в країні з переважно сільським населенням. Тому збільшення кількості міст супроводжувалося освоєнням значних нових територій. Здійснювалася у багатонаціональній державі, регіони, якої мали різний рівень соціально-економічного розвитку, тому була нерівномірною, часто − спотвореною. Внаслідок цього утворювалися урбанізовані та неурбанізовані території (Центр − Середня Азія, Схід − Захід). Значною мірою це було пов'язано з різними природно-кліматичними умовами, національними особливостями, недостатньо розвинутою мережею шляхів сполучення тощо. Загалом радянська соціологія розглядала урбанізацію під такими кутами зору: а) з'ясування її подвійного механізму як передумови і наслідку процесів соціальної взаємодії, в результаті яких відтворюється і посилюється різниця між містом і селом, центром і периферією, великими і малими містами з одночасним проникненням міських відносин у село; б) відокремлення індустріальної (концентрація у містах сільського населення) та соціально-інформаційної (формування міста як специфічного соціального організму, що виробляє і поширює стереотипи міського життя в усьому суспільстві) фаз сучасної урбанізації; в) інтенсивне формування урбанізованих регіонів, які є конкретним своєрідним подоланням відмінностей між містом і селом. У 90−ті роки інтерес соціологів пострадянських країн переорієнтувався з проблем урбанізації на питання міської політики, міських рухів, агрегації міського простору тощо.
- Проблематика
- Проблематика змі
- Рецензенти:
- Тлумачення в логіці поняття “проблема”
- Предмет, мета, завдання, курсу
- Знання і вміння студентів, набуття яких передбачаються завдяки курсу
- 4. Основний категоріальний апарат курсу
- 5.Структура курсу
- Загальна характеристика проблемно-тематичних напрямків періодичного видання, програми
- Тема 1. Концептуальні засади та зміст курсу.
- Тема 2. Політична проблематика.
- Тема 3 “Проблемно-жанрові особливості аналізу й підготовки матеріалів з економічної тематики”.
- Тема 4. Проблемно-жанрові особливості аналізу та підготовки матеріалів на теми екології.
- Тема 5. Медіаекологія.
- Тема 6. Наука і техніка.
- Тема 7. Проблема науково-популярної журналістики і популяризації науки.
- Тема 8. Проблеми культури на сторінках сучасних видань.
- Тема 9. Проблемно-жанрові особливості аналізу та підготовки матеріалів на теми мови й літератури.
- Тема 10. Проблемно-жанрові особливості аналізу та підготовки матеріалів із соціальної тематики.
- Тема 11. Релігійна проблематика.
- Тема 12. Проблемно-жанрові особливості аналізу та підготовки матеріалів з морально-етичної проблематики.
- Тема 13. Проблеми правового виховання в сучасних змі.
- Тема 14. Міжнародна проблематика.
- Тема 15. Військова проблематика.
- Тема 16. Спортивна проблематика.
- Тема 17. Розважальна проблематика.
- Проблема з точки зору рівня соціальної реальності, протяжності у часі, націленості публікацій
- Чотири аспекти аналізу проблематики: формальний, змістовий, функціональний і соціально-оціночний
- Література до курсу. Пошук літератури в бібліотеках та читальних залах.
- Конспектування лекцій та першоджерел
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самоконтролю
- Тест для перевірки поточних знань
- Розділ 2 політична проблематика
- Політична журналістика
- 2. Змі як чинник демократизації суспільно-політичного життя: українські реалії
- Свобода слова
- Свобода слова по-днепропетровски
- 9 Февраля, 11:31
- Про стратегію подолання загроз національній безпеці України на початку ххі століття
- Україна у глобальному світі, що динамічно змінюється
- Ідеологія і стратегія сталого розвитку України
- Формування сприятливого зовнішнього середовища
- Зміна декорацій
- Формальний аналіз
- Змістовий (структурно-смисловий) аналіз
- Функціональний (рольовий) аналіз
- Соціально-оціночний аналіз
- Кучма-2?
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самоконтролю
- Тест для перевірки поточних знань
- Розділ 3
- Економічна проблематика
- Проблемно-жанрові особливості аналізу
- Та підготовки матеріалів економічної проблематики
- Економічна преса: поняття, спеціалізація, особливості
- Суспільні функції економічної журналістики
- Українська спеціалізована економічна преса
- Економічна проблематика на сторінках загальнонаціональних змі
- Питання економіки на сторінках районних газет
- Основні напрямки економічної політики України на шпальтах суспільно-політичних видань
- Згідно зі статей 10 «Основні напрями економічної політики держави» Конституції України основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є:
- Сукупність джерел інформації економічного аналізу
- Історія та тенденції розвитку економічної преси
- Українська економіка виборсується з кризи, зовнішня політика україни пожвавішала
- Продовольчий кошик полегшав і подорожчав надовго
- Суспільні функції економічної журналістики
- Українська спеціалізована економічна преса
- Економічна криза породжує кризу духовну. Огляд преси
- Економічна проблематика на сторінках загальнонаціональних змі
- "Дзеркало тижня": у найближчі тижні нбу зведе до мінімуму підтримку гривні на міжбанку
- Пётр симоненко: Украина стоит перед угрозой системной катастрофы
- Основні напрямки економічної політики України на шпальтах суспільно-політичних видань
- Фінанси. Підприємництво. Інвестування.
- Нацбанк і нова мітла Автор: Юрій сколотяний
- У колі претендентів...
- …Із оберемком проблем
- Сільське господарство
- Рай для села Автор: Володимир чопенко
- 15. Нерухомість
- Стічний час
- Украине грозит кризис!
- 16. Методи і прийоми висвітлення економічних тем
- Економічна проблематика стічний час
- Аналіз журналістського матеріалу
- Украине грозит кризис!
- Аналіз журналістського матеріалу
- Україна - світовий лідер з пенсійних витрат
- Янукович: державна скарбниця порожня
- Плани приватизації: 10 мільярдів гривень
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самоконтролю
- Для перевірки поточних знань
- Розділ 4
- Актуальність проблеми захисту навколишнього середовища
- Розвиток екологічної журналістики
- Деградаційний антропогенний вплив на природу
- Україна позбувається «неправильних» національних парків
- Ліс вирубують – буревії на планеті стають дедалі лютішими?
- П'ять надзвичайно гострих екологічних проблем України
- Урбанізація. Екологічні проблеми міста
- Характерні риси
- Рівні і темпи урбанізації
- Жанрові форми в екожурналістиці
- 7. Завдання журналістів у висвітлені екологічної тематики
- 8. Основні тенденції сучасної екожурналістики
- 9. Основні групи екожурналістики
- 10. Чинники, що впливають на діяльність екожурналістів
- 11. Жанри екологічної журналістики
- 12. Мовностилістичні прийоми екожурналістики
- 13. Засоби підвищення ефективності висвітлення екопроблематики
- Питання для самоперевірки
- Тест для перевірки поточних знань
- Екологічна проблематика
- Інформаційні «протигази» медіа-грамотності замість придатного для життя медіа-дов1
- Теленасильство
- Патогенний текст
- Поняття патогенного тексту: визначення, класифікація, механізми нейтралізації
- Медіанасильство: психологічна привабливість зла. Психологія впливу медіанасильства
- Чинники впливу засобів масової інформації на аудиторію
- Питання для самоконтролю
- Завдання для самоконтролю
- Текст для перевірки поточних знань
- Наука та інновації
- Інноваційні технології
- Ознайомимося з текстом і звернемося до його аналізу.
- Зондовий мікроскоп атомного розрізнення у центрі колективного користування в інституті металофізики нану.
- (Далі матеріал подається мовою оригіналу – російською) From Wikipedia, the free encyclopedia «Материал из Википедии, свободной энциклопедии
- [ Edit ] Examples of societies that can blossom to knowledge societiesПримеры обществ, которые могут зародиться к обществам знаний
- [ Edit ] InfrastructureИнфраструктура
- Фундаментальні дослідження у галузі найважливіших проблем природничих, суспільних та гуманітарних наук
- Збереження навколишнього середовища і стабільний розвиток
- Сфера інтелектуального безладу
- Питання для самоперевірки
- Завдання для самоперевірки
- Тест для перевірки поточних знань
- Проблеми культури Проблеми культури на сторінках сучасних видань
- Музика. Кінематограф. Театр. Образотворче мистецтво.
- Музика та класифікація мистецтв
- Форма та зміст музики
- Історія розвитку Становлення музичного мистецтва
- Музика в епоху середньовіччя
- Музика в епоху Відродження
- Музика в епоху Просвітництва
- Віденський класицизм
- XIX століття
- XX століття
- Академічна музика першої половини століття
- Популярна музика
- Постмодернізм
- Класифікація
- Специфіка театрального мистецтва
- Історико-географічний нарис
- Театри Сходу
- Театри Африки
- Театри Європи
- Історія кінематографа Народження кінематографа
- Епоха німого кіно
- Прихід звуку
- Подальший технічний прогрес в кіно
- Співвідношення сторін екрану
- Так званий «ефект 25-го кадру»
- Цифровий кінематограф
- Художнє і документальне кіно
- Короткометражне кіно
- Документальне кіно
- Істинне документальне кіно
- Освітні фільми
- Радянське і російське документальне кіно
- Італійське кіно
- Німецьке кіно
- Нові кінематографічні школи
- Кінофестивалі і кінопремії
- Сучасні мистецькі напрями
- Сприйняття мистецького твору: відбір і фіксація (виписки, нотатки, цитати, власні враження). Теоретичні засади філологічного аналізу художнього тексту в змі
- Мінорна/мажорна; драматична/ідилічна; експресивна/розважальна; героїчна/комічна;
- Літературно-мистецька критика на сторінках спеціалізованих та загальнополітичних часописів
- В декабре выйдет ранее не издававшийся роман набокова
- «Медиабизнес»
- На отсуженные у газеты деньги мадонна построит школу
- 26 Октября 2009
- Олег скрипка презентує в києві новий сольний проект
- Александр мартыненко: «украина в режиме реального времени перестала интересовать мир»
- Проблеми культури (Матеріал подається мовою оригіналу – російською)
- Чотири неправди про сучасний український кінопрокат Автор матеріалу – Петро Борисів, п'ятниця, 07 березня 2008, 16:20
- Питання для самоперевірки
- Завдання для самоперевірки
- Тест для перевірки поточних знань
- Соціальні програми
- Інвалідність
- Інвалід» не означає «непрацездатний
- Безробіття
- Безробіття в україні виросло до 9,5 %
- Аналіз використаних журналістом інструментів
- Бідність в україні: діагноз поставлено – будемо лікувати? Автор: Елла лібанова
- Бідність в україні: діагноз поставлено – будемо лікувати? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.Dt.Ua/2000/2650/30585/ Аналіз інструментів журналіста
- Проблеми молоді
- Найбільш уразливі категорії до зараження на віл в україні – діти та підлітки
- Аналіз використаного журналістом інструментарію
- Двійка за молоко Автор: Ольга скрипник
- Соціальна проблематика відродження нації
- Автор аналіза – Андрійчук Ніна
- Формальний аналіз.
- Змістовий (структурно-смисловий) аналіз
- Функціональний (рольовий) аналіз
- Соціальнооціночний аналіз
- Соціальна тематика витверезники можуть повернутися Джерело: http://www.Bbc.Co.Uk/ukrainian/news/2010/06/100610_detoxification_centers_bo.Shtml
- Автор аналізу – Кузнєцова Олександра
- Публікація «Рекордна спека підриває здоров’я киян» журналіста Ірини Лабунської з газети «Хрещатик» має нормативні аспекти.
- Автор аналіза – Гончаренко Анна Отже, стаття «24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом» має такий формальний аспект:
- Прикраси гунів знайшли під одесою
- Конкурувати із чорними археологами вчені не можуть
- Соціальна проблематика відомих дизайнерів попросили збільшити розміри моделей
- Автор аналізу – Антонюк Наталії
- – Подані далі слова, словосполучення та речення мають семантику занепокоєння, обурення, засудження, порозуміння:
- Суд скасував наказ про підвищенні житлових тарифів у севастополі
- Рятівний круг для спорудження житла
- Снід: сьогодні його жертвою може стати кожен
- Найбільш уразливі категорії до зараження на віл в україні – діти та підлітки
- «Інвалід» не означає «непрацездатний»
- Питання для самоперевірки
- Завдання для самоперевірки
- Тест для перевірки поточних знань
- Питання
- VI семестр
- Viі семестр
- Viіі семестр
- Бібліографічний список вступ. Концептуальні засади та зміст курсу
- Політична журналістика
- Економічна проблематика
- Мальцева в. В. Економічна проблематика на сторінках преси фрн (19962001 рр.): дис. ... Канд. Філол. Наук : 10.01.08 / Мальцева Віта Володимирівна. к., 2004.
- Екологічна проблематика
- Медіаекологія
- Наука і техніка
- Проблеми культури на сторінках сучасних видань
- Соціальна проблематика змі
- Бідність в україні: діагноз поставлено – будемо лікувати? [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
- Двійка за молоко Дзеркало тижня. – № 47 (775) 5 – 11 грудня 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
- Предметний покажчик
- Іменний покажчик
- Коноваленко в.
- Проблематика змі
- 03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- 03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- Холод Олександр Михайлович
- 230 Публікацій, до числа яких входять
- 14 Монографій, 17 навчальних посібників і курсів лекцій.