logo
+Том 1 - ПРОБЛЕМАТИКА ЗМІ - 521 стор

Медіанасильство: психологічна привабливість зла. Психологія впливу медіанасильства

(автори матеріалу Ярослава Прихода, Ніна Станкевич)

У мовній картині світу зло володіє своїм багатющим лексичним арсеналом. Смерть, ураган, землетрус, повінь опредмечують зло як антиблаго. Вбивство гвалтування, грабунок, розбій – як зло моральне, спричинене людиною.

Одвічна присутність, необхідність зла як передумови добра, його альтернативи не лякає як така. Можливість називати зло злом є атрибутом вільного суспільства. Однак користуватися свободою називання зла дуже важко. Деякі періодичні видання розуміють цю свободу як "свободу від зовнішніх обмежень" і демонструють надмірне захоплення мотивами насильства.

Тематика зла на сторінках вільної української преси, сила зла, розпорошеного у неусвідомленій зломові, має шанси зменшити дистанцію між двома полюсами, втягує нас у суспільні ігри зі злом, а добро відкритого і вразливого суспільства відсуває у тінь зла.

Із філософсько-етичного погляду поетизація зла, його гіперромантична абсолютизація чи свідома естетизація спричиняє до перебування сучасного людства у так званому "обрії зла". Обрій зла вважають незаперечною ознакою новітньої європейської культури. Звернімо увагу хоча б на назви популярних музичних груп світу – Поховання (Sepultura), Некролог (Obituary), Труп канібала (Cannibal corpse), Лицемірство (Hypocrisy), Вбиті (Slayed), Фабрика страху (Fear factory), Смерть від напалму (Napalm death).

Хвиля кримінально-захоплюючих текстів, насичення газет байдужо іронічною інформацією, ворожо саркастичний тон багатьох полемічних статей українських газет також викликає у читачів відчуття існування в обрії зла".

Кримінальний світ, який ми знали, зазвичай, лише з цифр і статистики, наблизився до нас своєю страшною конкретикою. Газети зарясніли заголовками з неєативно-оцінною семантикою на позначення усіх виявів зла, що ведуть до злочину.

Вражає уже сам передтекст-заголовок і врізка як своєрідний мінізгусток тієї негативної енерєії та інформації, що містить текст.

Наприклад: Жах: діти вбивають дітей (Експрес. 1997. 28 квіт.); Перевертень. Щоб заволодіти зброєю для скоєння нових злочинів, офіцер міліції організовував напади на своїх колег. Останній закінчився вбивством товариша по службі (День. 1997. 9 серп.); Армійські трагедії: один вояк повісився, інший отруївся; Трагедія: три смерті і двоє скалічених (Експрес. 1997. 30 серп.). Виразно оцінна сеєментація експліцитно та імпліцитно задає програму твору, настрій його прочитання. Подібні заголовки є миттєвим індикатором тексту, з його допомогою текст розпочинається й завершується одночасною. У заголовках семантика зла розгортається насамперед іменниками, що називають його різновияви (розбій, вбивство, епідемія, вибух, інтервенція, ворожба тощо).

Найчастотнішими концептами зла у газетному тексті є лексеми: смерть (Смерть біля плоту, Глуха смерть (Експрес. 1997. 9 жовт.); Смерть у глечику, Смерть була майже миттєвою (Експрес. 1997. 2 серп.); Смерть під колесами (Мол. Галичина. 1997. 26 лип.); Смерть у райвідділі (Експрес. 1997. 16 серп.);

вбивство (Чергове вбивство на замовлення (Вис.замок. 1997. 22 серп.); Жахливе вбивство приголомшило всіх (Експрес. 1997. 12 лип.); Потрійне вбивство у чорний понеділок (Експрес. 1997. 30 лип.); Вбивство навпроти легендарної Петровки, 38 (Вис.замок. 1997. 25 січ.); труп (Труп у погребі (Експрес. 1997. 30 серп.); Під мостом валявся труп (Експрес. 1997. 2 серп.); У причепах знайшли чотири трупи (Експрес. 1997. 5 трав.); У Львові валяються трупи (День. 1997. 9 серп.); кров (Кров за кров (Експрес. 1997. 23 січ.); Пролилася кров (Експрес. 1997. 23 січ.); Коли кров бризнула по стінах, бандити увійшли в азарт (Вис.замок. 1997. 25 лип.); війна (Естонські росіяни прогнозують війну (День. 1997. 9 лип.); Якщо завтра війна... НАТО допоможе консультацією (День. 1997. 3 квіт.); Алюмінієва війна і загострення на українському фронті (День. 1997. 17 трав.); постріли (А постріли були попереджувальні (Експрес. 1997. 25 верес.); З пострілами, але без поранених (Мол.Галичина. 1997. 16 жовт.); Постріли на Хімічній (Мол.Галичина. 1997. 26 лип.).

Поповнило мову зла й іншомовне слово кілер. Кілери в Червонограді вже мінують гаражі (Вис. замок. 1997. 3 жовт.); Молдавського кілера впіймали у Львові (Вис.замок. 1997. 3 жовт. ); Після вбивства "авторитетів" узяли і кілерів, і замовника. (День. 1997. 27 серп.); Відомі кілер і замовник вбивства Бориса Дерев'янка (Вис.замок. 1997. 3 жовт.).

Але найсильніше неєативне поле творять навколо себе дієслова. Саме через них у психіці людей зло набуває чіткої рельєфності. Дієслова розстріляти, отруїти, розчленувати, зарубати, повіситись, гатити, вбити, задушити, закатувати, зєвалтувати, помститися  найсильніші за семантикою реєістри зломови. Засилля їх у газетних текстах має руйнівний вплив на читача, пригнічує його психіку.

У заголовку тексту як особливому номінативно-комунікативному блоці міститься психо-соціо-лінєвістичне ядро  код складників та чинників самого злочину. Це і характер злочину (Помста старого рецидивіста (Експрес. 1997. 10 лип.); Дідова помста (Експрес. 1997. 7 серп.); Вбито бухгалтера (День. 1997. 13 трав.); По-звірячому закатовано кіоскера (Експрес. 1997. 17 лип.); Застрелено голову фонду держмайна Автономії Республіки Крим Олексія Головізіна (День.1997.17 трав.); Чергові криваві вбивства (Експрес. 1997. 28 квіт.).; знаряддя злочину – Обухом сокири по голові (Експрес. 1997. 22 серп.); Заточкою в серце (Експрес. 1997. 30 серп.); Знаряддя злочину - камінь (Експрес. 1997. 17 лип.); Знаряддя як у Каїна,  вила (Експрес.1997.3 лип.); Убив газовим ключем (Мол.Галичина. 1997. 16 жовт.); мета злочину  За закускою через димар (Вис.замок. 1997. 7 жовт.); Убивство за тарілку борщу (Експрес. 1997. 16 жовт.); суб'єкт і об'єкт злочину - Колишній піп розстріляв свою родину (Експрес. 1997. 7 серп.); Загинув хлопчик, бо дяді "догралися" (День. 1997. 3 квіт.); Підлітка отруїли гризуни (Експрес. 1997. 17 лип.); 19річний ковелець задушив маленьку дівчинку (Експрес. 1997. 17 лип.); Постріли сільського хулігана обірвали життя 33літньому міліціонерові (Експрес. 1997. 25 верес.); Занедбана криниця ковтнула чотири життя; Дівчинка померла, наковтавшись пієулок (Експрес. 1997. 29 трав.).

Розгортання заголовків у повні поширені речення ще збільшує неєативну напругу тексту. Багатослівний заголовок найчастіше поверхово сенсаційний і виконує не стільки інформаційну, скільки рекламну функцію. Для прикладу: Двох солдатів він убив тоді, коли йому захотілося випити свіжої крові (Експрес. 1997. 6 верес.); Він загинув на руках своїх товаришів, які плакали від безсилля щось змінити (Експрес. 1997. 25 верес.); Харакірі за прилавком намагався здійснити мешканець Анапи (День. 1997. 3 квіт.). Такі речення-заголовки не завжди спрямовують читача на правильну інтерпретацію змісту матеріалу, оскільки дібрані недбало чи випадково: Художній портрет кілера допоможе слідству (День. 1997. 28 серп.) Портрет кілера намалювали художники (Вис. замок. 1997. 22 серп.); "Хлопці, не дивіться, що я жінка. Бийте по-справжньому. (Вис. замок. 1997. 2527 лип.); Ідеш до жінки  візьми батіг (Експрес. 1997. 7 серп.); Мали не лише вбити, а й зняти фільм (Вис.замок. 1997. 3 жовт.); Заради мадридського саміту НАТО на яворівському полігоні пролилася грецька кров (Експрес. 1997. 12 лип.). Особливо небезпечним є "підтакування хворобливій цікавості через подачу деталей злочину" [2, с. 22]. Наприклад: Одному в бійці відірвало вухо...... а іншому відкусили ніс (Вис. замок. 1997. 16 верес.); На тілі жінки кров'ю намалювали хреста (Експрес. 1997. 5 трав.); Міліціонери душили подушкою, а потім кололи ножицями нижче живота (Мол. Галичина. 1997. 18 жовт.) У цьому зв'язку вражає уособлення зла у, здавалось би, лексично несумісних для його існування словах. Зло руйнує родину, парадоксально зіштовхує на вістрі злочину найближчих людей, заперечуючи найголовніші заповіді Божі. Як-от: Розчленував і спалив труп матері (Вис. замок. 1997. 22 серп.); Приніс до церкви голову батька (Вис. замок. 1997. 22 серп.); Син підняв на батька руку (Вис. замок. 1997. 16 верес.); Сина зарубала, себе не встигла (Вис.замок. 1997. 3 жовт.); З другого поверху дівчинку зіштовхнула бабуся (Експрес. 1997. 25 верес.); Дід бив онука сокирою (Мол. Галичина. 1997. 26 лип.); Брат помстився брату (Експрес. 1997. 5 трав.).

Іноді у заголовках міститься запитання, що відображає як звичайну цікавість (Хто вбив красуню? (Експрес. 1997. 5 трав.); Хто ж замовник? (Експрес. 1997. 28 квіт.); недовіру (Чи шукатиме міліція вбивць? (Експрес. 1997. 17 лип.), так і є болісно риторичним (Чому діти вбивають дітей? (Експрес. 1997. 10 лип.); Невже вимираємо? (Вис. замок. 1997. 25 січ.)

Приносять шкоду заголовки, в яких автор, намагаючись закодувати інформацію, не зважає на те, як вона може вплинути на емоційно-психологічний стан реципієнта. Тільки страх і песимізм навіюють такі заголовки: Третя світова війна стає дедалі ймовірнішою (День. 1997. 3 квіт.); Країна старішає і вимирає (Мол. Галичина. 1997. 25 січ.).

Обережно слід ставитись журналістам і до стилістичних прийомів у кримінальному тексті. Невдалими вважаємо заголовки - трансформовані фразеологізми: Бий шевця,щоб інші боялися (Експрес. 1997. 17 лип.); На пістолет надійся, але й з кулаком не зівай (День. 1997. 3 квіт.); каламбур, оснований на повторах (Відомий вбивця невідомого, Поки є вбивці, будуть і убивці вбивць (Експрес.1997. 16 серп.); метафору (Любов до пляшки окрилила політ (Мол. Галичина. 1997. 25 січ.); Вогонь задушив її у своїх обіймах (Експрес. 1997. 2 серп.); перифраз ("Мінна війна" проти волинських банків (День. 1997. 28 серп.); антоніми (Маленькі жертви великої війни (Експрес. 1997. 6 верес.).

Однаково шкідливі поетизація зла й надмірна іронічність тону викладу. Метафори Жнива смерті (Мол. Галичина. 1997. 25 січ.); Алхіміки смерті (Експрес. 1997. 25 верес.) тільки підсилюють семантику зла. Недоречними є заголовки, які свідомо чи несвідомо римовані: Поки усі святкували, арештанти стіну продовбали (Вис. замок. 1997. 7 жовт.); із розважально-легковажним акцентом: Як святкувалося? Дякую, вже гоїться (День. 1997. 27 серп.); Для декого День незалежності став останнім святом у житті (День. 1997. 27 серп.); Війна  дурничка, головне маневри (День. 1997. 8 лип.); У Криму буденна подія  чергове гучне вбивство (День. 1997. 10 жовт.). Іронічні вкраплення у кримінальному тексті розмивають межі зла. Реципієнтові стає важче розібратися, де добро, а де зло. Для прикладу, вбивство сокирою трактується як "дідівський метод", опис злочинних дій супроводжується реплікою "як у кіно".

Соціальна відповідальність за слово вимагає високоетичного підходу до творення газетних текстів,особливо кримінальних. Суб'єктивна оцінка події, явища, осіб, яку дає автор, виявляється насамперед у цілеспрямованому доборі маркованої лексики. Прикладом такого тексту є матеріал Р.Павлюка "Рішення галицької райдержадміністрації Львова "народжували" у перинатальному центрі (Мол. Галичина. 1997. 25 січ.). Нагромаджена у ньому лексика на зразок: першим "відстрілявся" головний лікар, щоправда гатив він холостими фразами; свідчення суду давав добродій Урсул, він мав "більшу пам'ять", але його заносило у політичні нетрі, а то тягнуло розтікатися мислію по древу; він прорік; сплавлення за пагорб немовлят; кваліфіковані майстри свого ремесла; пікантний судовий закид; районні столоначальники; куце судове засідання; катма прямих і вбивчих доказів, товариш по клітці (!) створює суцільно неєативну конотацію, забирає від читача право власного вибору оцінки події. Кожен з нас має свій "досвід зла" і своєрідне моральне щеплення від нього. Тому автор повинен зважати на це і не нав'язувати своїх оцінок, а тим паче, упереджених.

Важко ділити текст на добрий і поганий, шкідливий і благотворний, коли йде мова про текст кримінальний. Важливо, щоб інформація про насильство не стала його пропаєандою. Щоб оця поверхова сенсаційність і деталізація злочину не призвела до смакування зла, щоб гіперболізація тематики зла не перетворилася у стимул, який керуватиме вчинками людини без душевних гальм. Автор кримінального тексту повинен тамувати у собі шкідливу інерцію антигуманної і небезпечної субстанціалізації зла, тобто втілення зла у певного носія (людину, групу людей). Текст із такими ознаками, звичайно, патогенний, створює загрозу суспільній моралі, шкідливо впливає на читачів, особливо молодих.

Преса як соціальний інститут повинна відповідати за спосіб і міру показу насильства. Читачеві не завжди достатньо імунітету, щоб психологічно протистояти такому гіперзлу  шквалу ненависті, жорстокості, аєресії, або й ще гірше – злу, аномально вишуканому й естетизованому у слові. Зло самовикривальне, зломова ж як структуротворчий елемент газетного тексту тільки розгалужує, збільшує і пропаєує це зло.

Спеціально аналізуючи масову (а не фахову міліцейську) пресу, ми виявили стихійність у подачі тематики зла, відсутність самоконтролю у кількісній відповідності нейтралізуючих зло, добротворчих і патогенних текстів. Чи не свідчить це про процес "бульваризації" вільної української преси у найгіршому розумінні?

Без сумніву, поява такої хвилі зла має суспільні передумови  економічна нестабільність, бідність, невпевненість у майбутньому, "відчуття залишеності Богом", переоцінка системи вартостей. А будь-яке перетворення структур вартостей "супроводиться струсами психіки спільноти, що жила цією культурою та творила її. Це призводить, особливо на зламах епох, до конфліктів та суперництва між новими та старими вартостями, що суб'єктивно, у суспільній свідомості людей визначається як криза культури.

Телеканал, дата перегляду

Загальний час перегляду (хв.)

Кількість зареєстрованих сцен агресії

Кількість зареєстрованих сцен порнографії

Інтервал між ними (середньостатистичний), (хв.)

агресія

порнографія

Інтер

20 травня 2007 р.

200

3

3

67

67

1+1

19 травня 2007 р.

260

8

13

33

20

ICTV

9 червня

2007 р.

245

19

4

13

61

СТБ

26 травня 2007 р.

271

13

11

21

25

Новий канал

10 червня

2007 р.

196

29

6

7

33

Всього

1172

72

37

16

33


Усі згадані сумні чинники, взаємно накладаючись, творять духовно моральний клімат, сприятливий для посилення тієї ворожості зла, яке безпосередньо проникає у наше життя через газетні сторінки. Преса висвітлює добро і зло на тлі нашого часу, втягує нас у їх вічне протистояння. І перед нами  не тільки вибір, а й шукання відповідей на непрості запитання: Чи ми винні, що пишемо про зло? Чи це не частина гри зі злом? Що є ставкою у цій грі? Чи можна замкнути зло? Чи можна розминутися зі злом у час зла?

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ, ІНТЕРВАЛ СЦЕН НАСИЛЬСТВА ТА ПОРНОГРАФІЇ НА ТЕЛЕКАНАЛАХ В ПРАЙМ-ТАЙМ (ВИХІДНІ ДНІ)

(за даними КУЧЕРЕНКО Марина Василівна)

Циклограма 1. Частота сцен насильства на українському телебаченні

Циклограма 2. Частота порнографічних сцен на українському телебаченні