Україна - світовий лідер з пенсійних витрат

Матеріал з ЛIГАБiзнесIнформ (інформаційне агентство).

Рубрика: «Новини»

Жанр: розширена інформаційна замітка

Назва: «Україна - світовий лідер з пенсійних витрат »

Автор: ЛIГАБiзнесIнформ

Витрати на пенсійне забезпечення в Україні становлять близько 16 % ВВП – це найвищий показник у світі. Про це під час міжнародної конференції "Пенсійна реформа в Україні" заявила директор Місії проекту розвитку ринків капіталу в Україні Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Джаніна Ярузельські.

Як передає кореспондент ЛІГАБізнесІнформ, Дж. Ярузельські зазначила, що солідарна модель пенсійної системи, яка діє сьогодні в Україні, є однією з причин бюджетної кризи в країні. "Сьогодні витрати на пенсійне забезпечення в Україні становлять близько 16% ВВП - це найвищий відсоток у всіх країнах світу. І цей показник майже вдвічі вищий, ніж в Європі", - наголосила вона.

За словами Дж. Ярузельські, пенсійна реформа в Україні життєво важлива і в питанні подолання економічних проблем і забезпечення соціального достатку громадян. "USAID продовжує партнерські відносини з владою України в розв'язанні цього питання і пропонує висококваліфіковану технічну допомогу в сфері пенсійної реформи”.

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) надає економічну і гуманітарну допомогу по всьому світу вже понад 50 років. В Україні допомога USAID надається в таких сферах, як: економічний розвиток, демократія і управління, охорона здоров'я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 року, USAID надала Україні технічну і гуманітарну допомогу на суму $1,6 млрд.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

«Україна - світовий лідер з пенсійних витрат»

Автор аналізу – Гордієнко Тетяна

Здійснено аналіз за певною схемою, а саме, виокремлено чотири аспекти аналізу будь-якої проблематики:

• формальний (лексико-семантичний, синтактико-стилістичний;

психолінгвістичний, соціолінгвістичний);

• змістовий (структурно-смисловий),

• функціональний (рольовий);

• соціально-оціночний (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки).

Отже, матеріал «Україна – світовий лідер з пенсійних витрат» має такий формальний аспект:

1. лексико-семантичні особливості:

• подані далі слова та словосполучення мають нейтральне семантичне забарвлення, клішовані або штамповані структурні особливості: “пенсійне забезпечення”, “найвищий показник”, “міжнародна конференція”, “найвищий відсоток”, “бюджетна криза”, “пенсійна реформа”, “висококваліфікований”, “технічна допомога”, “економічний розвиток”.

• лексичний діапазон матеріалу представлений зворотами:

“під час міжнародної конференції”, “проект розвитку ринків капіталу”, “подолання економічних проблем і забезпечення соціального достатку громадян”, “партнерські відносини з владою України”, “економічний розвиток, демократія і управління, охорона здоров'я і соціальний сектор”.

2) синтактико-стилістичні особливості:

• перший абзац має два речення – перше поширене,складне, сладене, з сурядним зв’язком; друге – поширене, просте, ускладнене непрямою мовою;

• другий абзац складається з трьох речень. Перше – поширене, складне, з двома підрядними; друге – поширене, складне, складене, з сурядним зв’язком; третє – просте, ускладнене порівнянням;

• третій абзац має два речення. Перше – поширене, просте, ускладнене непрямою мовою та однорідними дієприкметниковими зворотами; друге речення – поширене, просте, ускладнене однорідними присудками. Повторення одного й того ж типу побудови речень свідчить про типовість побудови інформаційних повідомлень та небажання автора відступатися від сформованого кліше створення інформаційних матеріалів.

• Четвертий абзац складається з трьох речень. Перше – поширене, просте, ускладнене абревіатурним скороченням; друге – поширене, просте, ускладнене уточненням; третє – поширене, просте, неускладнене. Автор використовує прості речення в останньому абзаці для того, щоб полегшити читачеві “вихід” з теми, зробити заключні висновки.

3) психолінгвістичний і соціолінгвістичний аналіз формальних особливостей статті дозволяє фіксувати такі особливості:

• автор використовує стандартизовані, клішовані фрази та звороти; особливість зумовлена жанром матеріалу та проблематикою, яку матеріал висвітлює;

• автор наводить статистичні дані, дати, коментарі для більшої авторитетності, наглядності, ілюстративності матеріалу: “16 % ВВП”, “USAID”, “заявила директор Місії проекту розвитку ринків капіталу в Україні Агентства США з міжнародного розвитку Джаніна Ярузельські”, “по всьому світу вже понад 50 років”, “починаючи з 1992 року”, “на суму $1,6 млрд”;

• використання семантично незабарвленої лексики не дає оцінок, а отже автор не нав’язує аудиторії свою позицію; він виступає лише як джерело, формувач інформації.

Змістовий (структурно-смисловий) аналіз: текст побудований згідно зі загальною схемою – перший абзац – вступ, другий та третій – це “тіло” замітки, основний масив інформації, четвертий – кінцівка, що містить в собі заключні дані, підсумкове речення. Матеріал не має жодних ознак аналітики чи суб’єктивної оцінки.

Функціональний (рольовий) аналіз: стаття має на меті інформувати читача про останні події в економіці, привернути увагу до існуючої проблеми в пенсійній системі України, показати кроки до можливого вирішення цієї проблеми.

Соціально-оціночний аналіз (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки): автор статті наводить соціально значиму інформацію, але не має на меті глибокий аналіз піднятої проблеми. Матеріал «Україна – світовий лідер з пенсійних витрат», – це інформація до роздумів, а не самі роздуми.

Отже, даний матеріал має ряд недоліків та переваг. Серед недоліків – типовість побудови речень, бідні зображальні засоби, використання клішованих та штампованих слів та зворотів. Серед переваг – строгість та стриманість у викладенні інформації, відносна об’єктивність (не було подано жодного коментаря зі сторони України), відсутність журналістської оцінки, чітка скомпонованість матеріалу, загально доступна лексика.

Матеріал написаний в інформаційному жанрі і відповідає своєму завданню – інформувати.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА

Автор аналізу Олена Кабанець

Що ж тепер починається найцікавіше. Вчора десь по обіді заглянула до інтернет-новин. Передусім – це «Ліга.Новини» та «Новини УНІАН». Начиталася до схочу. Звичайно більшої уваги я звертала на замітки, оскільки часто не маю достатньо часу побалувати себе розлогішими матеріалами. Утім, від аналізу кількох свіженьких журналістських «витворів» не відмовлюся. Аналізувати я буду за критеріями, котрі найбільше описуватимуть суть та мету матеріалів. Для прикладу взяла замітку з «Ліги». Критикувати я не вправі, а от знайти помилки – слід. Адже професійні журналісти вчаться не за вчинками «дурнів». Це дуже схоже на користування нашими політиками «історією», або ж звертання до неї. Усі в ґвалт кричать, що історія повинна повчати та виправляти помилки колишніх лідерів держави. Але чомусь прийдешні – часто не виправляють конфлікти, а навпаки – загострюють. Втім, це вже інша історія. Так от, повернемося до наших – кіз та баранів.

Перший та мабуть один з головних етапів аналізу став – формальний критерій. Тобто у обраних матеріалах оцінюється лексика та стилістика викладеного. Тож, ознайомимось.