Публікація «Рекордна спека підриває здоров’я киян» журналіста Ірини Лабунської з газети «Хрещатик» має нормативні аспекти.

1. Лексико-семантичний аналіз.

У тексті є як однозначні (кияни, спека, температура, тощо), так і багатозначні слова (сягнути, купа клопотів, швидка, надмірне сонце, спалити шкіру, старшим, молодим, енергетичні напої, тощо). Зустрічаються термінологічні слова метеорологічного і медичного характеру:

– рекордна температура, повітря прогріється, температура повітря може сягнути, поле високого тиску, антициклон, південно-західний потік, магнітне збурення, перепад тисків, синоптики, похолодання;

– гіпертензія, астма, самопочуття, нирки, опік, тепловий удар, атеросклероз, хронічні хвороби, серцево-судинна система, головний лікар, швидка допомога, прямі сонячні промені.

Більша частина лексики пасивна особливо слова пов’язані з медициною та метеорологією. Це характерно для тексту, який має науковий відтінок.

У статті автор використовує вступні конструкції, які вказують на джерело повідомлення:

– Людмила Савченко розповіла;

– рекомендує лікар Голосіївської ЦРП Валентин Соколовський;

– каже головний лікар Міської станції швидкої допомоги Анатолій Вершигора.

Для позначення різних явищ суспільно-політичного життя вживаються усталені слова: швидка допомога, Голосіївська ЦРП, Укргідрометцентр, гідрометеорологи, тощо.

Стаття написана за допомогою коментарів трьох людей: начальник відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Людмила Савченко, головний лікар Міської станції швидкої допомоги Анатолій Вершигора, лікар Голосіївської ЦРП Валентин Соколовський.

2. Синтактико- стилістичний аналіз.

Текст складається з 9 абзаців, логічно поєднані між собою і не викликають зауваження з боку лінгвістичної ознаки зв’язуваності текста.

Перший абзац складається з одного простого речення, яке конкретизує проблему. Другий абзац складається з шести речень (4 простих та 2 складних речень). Перше речення просте. Друге речення речення складнопідрядне додаткове. У третьому простому реченні використовують числа. Четверте просте речення ускладнене однорідними членами речення, які зв’язані в свою чергу сполучником «а». П’яте – складне речення з безсполучниковим і підрядним зв’язком, підрядна частина ускладнена однорідними додатками, на письмі відокремлені комами. Наступна частина даного речення ускладнена присудками поєднаними між собою сполучником «та». Шосте речення просте, ускладнене однорідними присудками пов’язаних між собою сполучником «і». Всі застосовані лінгвістичні засоби надають можливість автору описати небезпеку приданого явища.

Перше речення третього абзацу просте. Далі оформлена пряма мова, де перше речення складнопідрядне, а друге речення просте. Використання цитати світчить про прагнення автора різносторонньо розглянути питання, користуючись думкою експерта. І у намаганні доступно її викласти.

Четвертий абзац складається з 7 речень, де 6 простих речень і сьоме складне речення, підрядне додаткове. Це показує прагнення журналіста лаконічно і точно описати проблему «підняту» у тексті, без застосування інформаційного «шуму».

П’ятий абзац складається з 4 речень. Перше речення – складне безсполучникове, тире в реченні указує на наслідок, про який йдеться у другій частині. Друге та третє речення складнопідрядні (підрядне причини). Останнє речення – складне речення з сурядним і підрядним зв’язком, ускладнене однорідними членами речення. Що дає змогу автору розтлумачити і деталізувати думки (показати саме в чому заклечається проблематика відповідного явища)

Шостий абзац. Перше речення – складне безсполучникове. Далі в тексті оформлена пряма мова, вона складається з 4 простих речень, друге речення має відокремлену конструкцію уточнення, яка дозволяє деталізувати проблему. За тим йдуть слава автора, оформлені простим реченням. П’яте речення – складнопідрядне, обставинне (причини). Використання даних конструкцій дозволяє пояснити основну думку речення, використовуючи при цьому метафори і порівняння.

Сьомий абзац оформлений у вигляді прямої мови і містить в собі 5 речень. З них четверте речення складнопідрядне умови. Інші речення прості, деякі з них ускладнені однорідними членами речення. Використання прямої мови і її оформлення окремим абзацом має на меті, за задумом автора, лише підтвердити основну думку статті словами фахівця відповідної галузі.

Восьмий абзац. Перше речення просте з однорідними присудками, друге речення складне з пропущеними присудками, на місці яких ставиться тире. Третє речення – складнопідрядне речення, підрядне причини. Що дозволяє журналістові ознайомити читача що до «техніки безпеки» у такі дні.

Девятий абзац. Перше речення – складнопідрядне, додаткове. Далі йде оформлена пряма мова, де два речення. Перше речення просте, а друге речення має складну конструкцію, починається вставним словом. Це речення складнопідрядне обставинне (часу), крім цього у речення вводиться уточнююча конструкція. Використання прямої мови, дозволяє завершити текст авторитетною думкою спеціаліста, яка детально пояснює, що треба робити. На відміну від більшості інших абзаців, які забороняють робити те чи інше, лякають читача наслідками проблеми. То останній абзац показує, що все це не так страшно, якщо бути уважним, що дозволяє читачу розслабитись.

3. Психолінгвістика і соціолінгвістичний аналіз формувальних особливостей статей дозволяє фіксувати наступні особливості:

- прагнення автора статті до переконливості, застосовуючи точну термінологію.

- прагнення автора до підтримки наукового стиля статті (застосовуючи складну для неспеціалізованого читача спеціалізовану (профілюючу) лексику).

- прагнення автора до точності ( використання коментарів і порад спеціалістів даних галузей.

- жвавість викладу матеріалу, використовуючи метафору, приближену до розмовної лексики. для написання цієї проблеми: не наражатися на теплові удари, сонце може спалити шкіру, «вдарити» по нирках, спека дарує, спека прийшла,тощо.

4. Змістовний(структурно-смисловий) аналіз.

Даний текст є чітким, а саме зачин, розповідь про подію, її причину та наслідки, також важливе місце присвячене запобіганню проблем, які можуть виникнути під час обговореної події.

Текст розрахований на зацікавленого читача (киян, гостей столиці). Він є актуальним, оскільки попереджає цільову аудиторію про проблему яка відбудеться у недалекому майбутньому. Розповідає що спричинює таке потепління і які наслідки воно за собою понесе. Відповідно, можна зробити висновок, що текст орієнтований на самозбереження (або програмування масової аудиторії до цього), оскільки є поради двох медичних фахівців щодо поведінки у ці дні (вживання води, захист голови, користування сонцезахисними кремами, відпочивати у затінку, не виходити на вулицю у розпал спеки).

5. Функціональний аналіз.

Основні функції даної статті – інформаційна і пропогандиська. Незважаючи на те, що стаття розповідає про проблеми які можуть спричинити висока температура на організм людини, але не піднімає питання вирішення або запобігання розвитку проблеми світового масштабу «Глобальне потепління».

6. Соціально-оцінюючий аналіз.

Проаналізувавши статтю «Рекордна спека підриває здоров’я киян» можна зробити такі висновки:

– автор не порушив соціальних норм;

– матеріал є актуальним. Він інформує цільову аудиторію та «програмує» її на самозбереження;

– розрахований на достатній рівень обізнаності читацької аудиторії, оскільки містить наукову термінологію.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА

24 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ

Джерело: газета «Хрещатик» від 3 березня 2010 року.

Згідно зі статистичними даними Київського міського центру здоров’я, починаючи з 1995 року захворюваність на туберкульоз в Україні неухильно зростала. Зокрема, в 2005 році кількість захворюваних збільшилась з 41,7 особи на 100 тис. населення до 84,5. А вже починаючи з 2006 року темпи розповсюдження туберкульозу уповільнились, зменшилась смертність від цієї недуги. Законом України від 8 лютого 2007 року затверджено Загальнодержавну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2007–2011 роки, інформує прес-служба КМДА.

«В Києві у 2009 році зареєстровано різке зниження показника захворюваності на туберкульоз – до  36,9 на 100 тис. населення, в порівнянні з 46,6 у 2008 році. У 2,5 рази знизилась дитяча захворюваність. Але ці зміни відбуваються на фоні значного зниження профілактичних оглядів населення, як дорослого, так і дитячого. Профогляди дітей за допомогою Реакції Манту знизилися в три рази і це при тому, що туберкулінодіагностика залишається основним методом виявлення початкових проявів туберкульозної інфекції у дітей, дає можливість провести профілактичне лікування з метою запобігання розвитку хвороби», – повідомив головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка.

За його словами, специфічною профілактикою за допомогою вакцини БЦЖ в Києві у 2009 році було охоплено 70,2 % новонароджених, це значно більше, ніж у 2008 році (59,8 %).

«Батьки мають усвідомлювати свою відповідальність за здоров’я та життя малюків – вакцинація в такому віці захищає дитину від генералізованої форми хвороби, туберкульозного менінгіту. Суттєво знизилась минулого року ревакцинація дітей 7 та 14 років. Діти, внаслідок своїх анатомо-фізіологічних особливостей, є найбільш уразливими контингентами до туберкульозної інфекції, тому фтизіатри наголошують на необхідності проведення ревакцинації, адже однократне введення вакцини новонародженим забезпечує імунітет тільки протягом 7 років. Небезпека зустрітись в повсякденному житті з туберкульозною інфекцією є у всіх людей», – зазначив Отто Стойка.

Щорічно в світі майже 100 млн. дітей отримують щеплення проти туберкульозу. На даний час БЦЖ–вакцинація є обов’язковою у 64 країнах, офіційно рекомендованою – у 118. Серед Європейських країн, де застосовують БЦЖ, вакцинація є обов’язковою у 29 країнах, добровільною – у 7–ми.

Певні позитивні зрушення в боротьбі з туберкульозом в Україні обумовлені впровадженням світових стандартів профілактики, діагностики та лікування, в тому числі хіміорезистентного туберкульозу. На сьогодні обстеження на туберкульоз шляхом мікроскопії мазка мокротиння проводять в кожній районній поліклініці. Занепокоєння лікарів викликає факт збільшення питомої ваги хворих з поєднаною туберкульозною та ВІЛ–інфекцією, тому в протитуберкульозних закладах впроваджується замісна терапія для хворих, що є споживачами ін’єкційних наркотиків.

Нагадаємо ключові моменти, які необхідно знати всім людям. Клінічні симптоми, які вказують на туберкульоз: кашель більше 2 тижнів, підвищена температура тіла більше 7 днів, задишка, біль в грудній клітині, поганий апетит, постійна слабкість, безпричинне зниження ваги, підвищена пітливість, особливо вночі, кровохаркання. При таких симптомах потрібно звертатись до лікарів загальної поліклінічної мережі, які можуть своєчасно діагностувати хворобу. Лабораторії поліклінік нашого міста оснащені всім необхідним для діагностики хвороби «за зверненням», тобто кожна людина може безкоштовно зробити аналіз харкотиння на мікобактерію туберкульозу і, при необхідності, отримати безкоштовну медичну допомогу. При ранньому виявленні захворювання і правильному лікуванні туберкульоз виліковний.

Нагадаємо, щорічно 24 березня Всесвітня організація охорони здоров’я проводить заходи до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ