Проблема з точки зору рівня соціальної реальності, протяжності у часі, націленості публікацій

Протягом навчального курсу вивчатимуться журналістські матеріали різного спрямування, різної тематики й проблематики. Оскільки навчальний курс є наскрізним для трьох семестрів (6, 7 і 8−го), слід врахувати такі три специфічні виміри матеріалу, а саме:

1. рівень соціальної реальності,

2. протяжність у часі,

3. націленість публікацій.

За кожним специфічним виміром матеріалу слід вбачати особливі риси його викладання і сприйняття. За виміром “рівень соціальної реальності” розрізнюються:

1. відповідність/невідповідність нинішній соціальній реальності журналістського матеріалу про проблему, яку висвітлює ЗМІ;

2. соціальна узгодженість проблеми, яку висвітлюють ЗМІ, з тією, яку потребує аудиторія;

3. глибина й фаховість висвітлення проблеми щодо рівня соціальної реальності.

Висвітлення проблеми в ЗМІ за виміром “протяжність у часі” пропонується розрізнювати такі особливості:

1. невідповідність сучасного стану висвітлюваної проблеми тому, якій був на час її появи;

2. запізніле висвітлення проблеми;

3. змінення з часом складників висвітлюваної проблеми;

4. змінення з часом характеру висвітлюваної проблеми;

5. упередження проблеми (висвітлення ситуації, яка ще не є проблемою, але може стати нею);

6. неактуальність висвітлюваної проблеми;

7. штампований, стандартний, модний на певний час підхід до висвітлення проблеми.

Висвітлення проблеми в ЗМІ з позицій виміру “націленість публікації” також має особливості, серед яких слід назвати такі:

1. актуальне/неакутальне (своєчасне/несвоєчасне) спрямування уваги суспільства на проблему;

2. “точечна” (вдало спрямована на локальному рівні) націленість публікації на проблему;

3. “розмита” (неточна, неконкретна й на глобальному рівні) спрямованість публікації на проблему;

4. позитивна націленість на висвітлення проблеми (тягне за собою позитивні зміни в суспільстві й вирішення проблеми);

5. негативна націленість на висвітлення проблеми (тягне за собою негативні зміни в суспільстві, негативне збудження, стимулювання до негативних наслідків у суспільстві);

6. суб’єктивна націленість на висвітлення проблеми (журналіст у такому випадку має зиск) і, як наслідок, проблема висвітлюється на користь замовника;

7. об’єктивна націленість на висвітлення проблеми (журналіст звертається до всебічної розповіді проблеми та її багатогранного коментування фахівцями й експертами).