logo search
+Том 1 - ПРОБЛЕМАТИКА ЗМІ - 521 стор

Автор аналізу – Кузнєцова Олександра

Публікація «Витверезники можуть повернутися» журналіста Євгенії Руденка розміщена на інтернет-порталі «Бі–бі–сі» Київ має чотири нормативні аспекти:

  1. Лексико-семантичний аналіз.

Більшість слів застосованих у тексті однозначні, домінують слова і словосполучення розмовного характеру. Але і зустрічаються слова термінологічного характеру: райвідділок, цивільна поліція, у стані алкогольного сп’яніння, поруки, медична установа, райуправління, концепція, алкогольну інтоксикацію, наркологічні диспансери, поводити себе неадекватно, правозахисник, врегульовано законом, опозицією, градус алкоголя, зони тренінгу, тощо.

Слова у тексті використані у прямому значені, не призводячи до двозначності понять.

Більша частина лексики тексту активна, до пасивної можна віднести словосполучення як цивільна поліція, алкогольна інтоксикація, зона тренінгу, законотворці, тощо.

Основний пласт складають загальновживані слова (міліція, міліціонер, людина, витверезник, притулок для сп’янілих, людина, п’яниця, Радянський Союз, радянське минуле, медична допомога, спец палати, тощо).Але в тексті є значна кількість лексики обмеженого використання або, навіть, спеціалізованої термінології (яку використовують в юридичних і медичних областях) – алкогольна інтоксикація, наркологічний диспансер, речник, райуправління, стан алкогольного сп’яніння, врегульовано законом, градус алкоголю, зони тренінгу, тощо. Що характерно для тексту з науковим відтінком.

У статті автор використовує вступні конструкція, які вказують на джерело повідомлення:

– речник київської міліції Володимир Поліщук у коментарі Бі-Бі-Сі говорить;

– правозахисник Дмитро Гройсман згадує;

– пан Гройсман стверджує;

– пан Поліщук відповів;

– письменник Дмитро Капранов вважає;

– водночас, речник київської міліції Володимир Поліщук стверджує;

Для позначення різних явищ суспільно-політичного життя вживається номенклатурна лексика: райвідділок, райуправління, цивільна поліція, медична установа, правозахисник, наркологічний диспансер, адвокат, законотворчі.

Стаття написана за допомогою коментарів трьох людей: речника МВС Володимира Полішука, правозахисника Дмитра Гройсмана і письменника Дмитра Капрановича.

2. Синтактико-стилістичний аналіз.

Текст складається з 16 абзаців, та розділений на 4 підрозділи, два підрозділи мають назви (ремарки), а інші два починаються з «риторичного питання».

Перший абзац складається з двох складнопідрядних додаткових речень. Перше речення ускладнене дієприслівником «твердячи». Застосування таких лінгвістичних конструкцій дозволяє автору статті пояснити на якому підґрунті тема стала актуальною.

Другий абзац, починається прямою мовою, яка складається з складного і простого речення. Перше речення – складне речення з підрядними і сурядними зв’язками. Для зв’язку використовуються сполучники сурядності -«а», підрядності – «щоб», «які». Речення ускладнене порівняльним зворотом «як за радянських часів». Друге речення просте. Після прямої мови використовується пояснювальна конструкція, вказуючи на автора. У вигляді складного речення зі зв’язками сурядності та підрядності. Пряма мова дозволяє автору статті затвердити офіційність новини словами речника МВС, та розтлумачити читачеві призначення цих закладів.

Третій абзац складається з двох речень. Перше просте речення, де пунктуаційно кома перед «як» поставлена не правильно. Друге – просте речення з відокремленими обставиними (уточнення) і однорідними присудками. У слові Ряднського допущено 2 помилки (Радянського – Ряднського). Використання автором обставини уточнення вказує читачу на потрібний період часу.

Четвертий абзац складається з двох речень, одного складного речення із трьома підрядними частинами. Усі три підрядні частини – підрядні означальні. Друге речення – оформлене у вигляді прямої мови. Слова автора стоять перед прямою мовою і представляють собою просте речення, ускладнене однорідними підметами і додатками. Але саму пряму мову автор починає писати з нового абзацу, що порушує «закони оформлення прямої мови». Лінгвістична конструкція першого речення насичина підрядними частинами, можливо їх використовував журналіст для створення інформаційного шуму. Також, тут думка, яку автор намагається донести до читача губиться, «перебивається» підрядними частинами, які в свою чергу не несуть інформаційного навантаження.

Пятий абзац – пряма мова, складається із чотирьох речень. Перше речення просте. Друге – безсполучникове складне речення, автор відокремлює одне речення від іншого за допомогою тире. Третє речення – складне, безсполучникове, відокремлена одна від іншої «авторськими» пунктуаційними знаками, друга частина речення ускладнене однорідними присудками. Останнє речення у прямій мові є складне речення, безсполучникове, відокремлені частини комами, і третє речення відокремлене для підсилення авторського відношення за допомогою тире. Також тут відсутня кома після слова «спишеш». Цей абзац перенасичений складними реченнями. У реченнях багато «авторських» знаків пунктуації, які не відповідають синтаксичним нормам. Ті речення, які потрібно оформлювати як складнопідрядні, оформлені у вигляді вставної конструкції. Відповідний абзац негативно зображує існування витверезників.

Шостий абзац – одне складне речення із безсполучниковим і підрядним звязком. Автор використовує підрядний зв'язок для запобігання цитування, просто повідомлюючи джерело та його думку.

Сьомий абзац – це речення з прямою мовою, слова автора – складнопідрядне речення, підрядне додаткове. Пряма мова складається з двох складнопідрядних речень. Спостерігаємо складний характер висловлювання думки, а саме нагромадження підрядних конструкцій.

Автор виділяє абзацом одне складнопідрядне додаткове речення. Ми вважаємо що так не потрібно було робити, бо відчувається незавершеність думки.

Наступний (девятий) абзац, складається з двох речень. Перше – складнопідрядне, ускладнене вставним словом «водночас». Підрядні речення пов’язані між собою послідовно. Друге – безсполучникове складне речення. Зауважимо, що далі у речені автор намагається оформити пряму мову з нового (десятого) абзацу, але порушує у них закони оформлення, складається враження, що просто не правильно поставлені лапки. Таким чином, автор намагається знайти «плюси» існування витверезників, підтверджуючи їх словами речника МВС.

Одинадцятий абзац оформлений у вигляді прямої мови. Починається зі слів автора. Це складнопідрядне речення пов’язане з наступною частиною, безсполучниковим зв’язком. Пряма мова подається у вигляді складної конструкції. Ми вважаємо, що автор статті повинен був поділити перше речення на 2, щоб полегшити його розуміння і не спричинити плутанини.

Дванадцятий абзац складається зі слів автора, подається у вигляді простого речення. За смислом речення є незакінчене, бо наступна його частина оформлена у вигляді прямої мови з нового абзацу.

Тринадцятий абзац – пряма мова складається як із простих, так і з складних речень із зв’язками підрядності, сурядності. Останє речення ускладнене уточненням. Автор використовує дані лінгвістичні конструкції для побудови негативного образу витверезників.

Чотирнадцятий абзац – одне просте речення з уточненням. У цьому абзаці ми можемо побачити спробу автора перейти від детального вивчення цієї проблеми у нашій країни, до досвіду інших країн.

Пятнадцятий абзац. Складнопідрядне речення з підрядним умови і підрядним додатковим, тут поставлене авторське тире, для підсилення авторського відношення. Автор ознайомлює читача з правилами цивілізованих країн.

Шістнадцятий, останій абзац – складне, безсполучникове речення відокремлене одне від одного тире де друга частина ускладнена однорідними присудками, пов’язані сполучником «і». У цьому абзаці ми бачимо спробу автора узагальнити досліджувану проблему, посилаючись на західно-європейський досвід.

Остані три абзаци нараховують по одному реченню. Складається враження не закінченості думки і відсутність розуміння мети у цій частині, навіть якщо це, за задумом автора, йде як висновок.

Завдяки назвам підрозділів, особливо останього автор ніби задає запитання, для спонукання читача замислитися, а потім дає відповідь очевидця, який застав часи витверезників і критично відноситься до них. У тексті наведена історична довідка щодо існування витверезників у Радянському Союзі та дві точки зору щодо їх повернення. Порівнюючи їх автор показую обидві сторони «медалі». Зауважимо, що критична сторона зображена конкретніше і змістовніше, що дає нам підстави вважати автора прихильником цієї думки.

Абзаци тексту не пов’язані між собою і викликають зауваження з боку лінгвістичної ознаки зв’язуваності текста. Особливу увагу привертають абзаци, які починаються цитатами, вони не завжди оформлені коректно.

3. Психолінгвістика і соціолінгвістичний аналіз формувальних особливостей статей дозволяє фіксувати наступні особливості:

– прагнення автора «негативно» описати наявність витверезників

− прагнення автора статті до переконливості, використовуючи прямі слова письменника Дмитра Капранова: "Це будуть зони тренінга у яких можна виховувати катів. З іншого боку – майданчик для боротьби з опозицією. Навіть кефір має мінімальний градус алкоголя. У витверезнику люди незахищені повністю, бо немає адвоката. У совєтів найбільші катування були у психлікарнях, − тобто закладах не міліцейських, а медичних." А також коротко зображуючи європейський досвід роботи із п’яницями. «Більшості мешканців Західної Європи такий заклад, як витверезник, невідомий. Якщо людина не може сказати, куди їй треба йти і поводить себе неадекватно, - її доправляють до лікарні. Загальноприйнятне європейське правило – цивільна поліція супроводжує людину у стані алкогольного сп'яніння додому і віддає на поруки родичам або близьким друзям».

Якщо підрахувати кількість абзаців, які несуть у собі смисл невдоволення існування витверезників, то отримаємо 7 абзаців позитивної думки і 8 абзаців негативної, що знову таки наштовхує нас на негативне відношення до поновлення роботи описуючих установ.

– У тексті думка автора у вигляді висновку виражена або словами письменника Д. Капранова, що витверезники стануть зоною тренінгу для катів, або пояснення європейських правил у відношенні до сп’янілих.

4. Змісновний(структурно-смисловий аналіз).

Текст починається офіційним поясненням за яких обставин виникла ідея відновлення роботи витверезників та її мета, заплановані наслідки. Потім автор наводить історичну довідку про витверезники 20−го століття цитуючи для цього Дмитра Капранова. Потім йде нейтральна думка правознавця Дмира Гройсмана, чому людину не можна тримати у райвідділі у стані алкогольного сп’яніння. І для впливу на алкозалежного не завжди використовували витверезники.

Мета і завдання тексту не глибокі, побіжні. Водночас розраховані на зацікавленого читача (людей які мають проблеми з алкоголем, та людей які знають людей яка мають алкозалежність). Завдяки розподілу тексту на три частини автору вдається показати гарні і погані сторони існування витверезників. Але не професійним на наш погляд є дотримання вузького профілю опису роботи міліції у витверезнику (їх просто зображують у вигляді безпочутєвих «церберів», яким приносить задоволення дивитися на п’яниць, бити їх та поливати холодною водою). Журналіст не врахував, що велика кількість п’яниць не розуміють мову вмовляння, тому щоб заспокоїти їх треба йти на жорсткі міри. Навіть лікарі травматологічних відділень, до яких часто привозять травмованих «п’яниць», можуть прив’язувати їх до ліжок, з метою не заважати іншим хворим, та збереження лікарняних препаратів, які містять спирт.

Актуальною у тексті є думка, що повернення витверезників буде регресивним кроком для України у відношенні з європейськими нормами.

  1. Функціональний (рольовий) аналіз.

Стаття спрямована виконати як не деталізовано-інформативну роль, так роль «збудника» аудиторії (суспільної думки).

6. Соціально-оціночний аналіз статті під назвою «Витверезники можуть повернутися» дає можливість занотувати про те, що:

МЕДИЧНА ТЕМАТИКА

СОЦІАЛЬНА ТЕМАТИКА

РЕКОРДНА СПЕКА ПІДРИВАЄ ЗДОРОВ’Я КИЯН

Джерело:

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3712/art/1276191551.html

Автор матеріалу – Ірина Лабунська

Лікарі радять уникати прогулянок в обідні години

Цієї суботи киян очікує сильна спека. В Укргідрометцентрі кажуть, що температура повітря може сягнути рекордної для цього дня позначки. Вдень повітря прогріється до 35–37 градусів. Однак спека дарує не лише чудову засмагу, а й купу клопотів. Небезпека чатує на людей, що мають серцеві недуги, астму, надмірне сонце може спалити шкіру та "вдарити" по нирках. У столичній "швидкій" повідомляють про зростання кількості викликів і просять киян не наражатися на теплові удари.

Справжня літня спека настає в Києві. Начальник відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Людмила Савченко розповіла: “Для літа така погода є нормальною, однак цієї суботи можлива рекордна температура для цього дня. Очікується плюс 35−37 градусів”.

Спеку пояснюють полем високого тиску та антициклоном. Розжарене повітря на терени України несе південно-західними потоками. Втім, уже з наступного тижня температурне напруження дещо спаде. В понеділок удень стовпчик термометра показуватиме вже максимум +29°С. Гідрометеорологи прогнозують дощі та навіть зливи. Передбачити погоду на найближчий місяць синоптики не беруться. Однак кажуть, що значне похолодання навряд чи буде.

Для когось спека в радість − є нагода сходити на пляж та порозважатися. А втім, багатьом не до розваг, бо висока температура повітря провокує ускладнення здоров’я. Навіть похолодання не приносить особливого полегшення, бо перепад атмосферного тиску боляче “б’є” по самопочуттю. Зокрема страждають люди з гіпертензією, астмою, а також ті, хто має проблеми з нирками.

Оскільки спека тільки прийшла до столиці, потерпілих серед киян ще небагато. “Кількість викликів незначно зросла. Загострюються хронічні хвороби, особливо серцево-судинної системи. Опіків і теплових ударів ще не було. Але ж попереду вихідні”, − каже головний лікар Міської станції швидкої допомоги Анатолій Вершигора. Він радить молодим людям у вихідні не намагатися перетворити себе на “курку-гриль”, щоб потім не довелося лікувати “засмагу” в стаціонарі.

“Дуже обачним треба бути літнім людям, особливо хворим на атеросклероз. Вони дуже чутливі до будь-яких кліматичних змін, перепадів тиску і навіть магнітних збурень на Сонці. Тому раджу не виходити у розпал спеки надвір. У магазині чи аптеці, якщо є потреба, ліпше побувати до 11–ї чи після 16-ї. Відпочивати краще в затінку”, − рекомендує лікар Голосіївської ЦРП Валентин Соколовський.

У ці дні фахівець радить уникати прямих сонячних променів, захищати голову косинкою чи кепкою. Також слід пити достатньо рідини, старшим − 1 л на день, молодим − 2 л. Не варто зловживати енергетичними напоями, оскільки вони негативно впливають на роботу серця і замість тамування спраги можуть зашкодити здоров’ю. Тим, хто все ж таки не боїться сонця і обожнює пляж, Валентин Соколовський радить використовувати захисні креми. “Молоді здорові люди можуть проводити на сонці без шкоди для себе і до двох годин щодня. Правда, коли сонце в зеніті, з 13–ї до 16–ї години, не раджу затримуватися на пляжі”, − каже лікар.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

Автор аналізу – Кузнєцова Олександра