logo search
+Том 1 - ПРОБЛЕМАТИКА ЗМІ - 521 стор

Для перевірки поточних знань

  1. У публікаціях на економічну тематику журналісти повідомляють про те, що на сучасному етапі економічний потенціал будь-якої держави усе більше залежить від рівня використання інформаційних ресурсів у господарському обігу, від їх надійності, структурованості, уніфікованості, а також від ступеня розвитку:

    1. інформаційної структури,

    2. інформаційної інфраструктури,

    3. дезінформаційної інфраструктури.

  2. Економжурналісти вважають, що слабке інформаційне забезпечення органів державної влади і керування неповною, недостовірною і несвоєчасною інформацією унеможливлює:

    1. прийняття оптимальних рішень,

    2. забуття оптимальних рішень,

    3. прийняття неоптимальних рішень.

  3. За даними економічної журналістики, нерозвиненість механізмів регламентації діяльності в інформаційній сфері дозволяє маніпулювати інформацією:

    1. на догану зацікавленим структурам,

    2. на догоду незацікавленим структурам,

    3. на догоду зацікавленим структурам.

  4. Журналісти, які вивчають економічну проблематику, вважають, що відсутність механізму включення інформаційного ресурсу в господарський обіг дезорієнтує суб’єктів господарської діяльності, призводить до:

    1. економічних втрат,

    2. економічних страт,

    3. економічних витрат.

  5. Доцільність вивчення ринку економічної інформації в журналістиці і пов'язаної з ним системи преси зумовлюється переходом України до ринкової форми господарювання в 90-х роках ХХ століття і внаслідок цього різким дефіцитом насамперед:

    1. економічної інформації,

    2. політичної інформації,

    3. соціалістичної інформації.

  6. Економічна інформація в пресі – це необхідний для людей продукт, що існує в друкарській або електронній формі, і так чи інакше пов'язаний із:

    1. діловим життям особистості,

    2. неділовим життям країни,

    3. діловим життям країни.

  7. Усе зростаючий попит на економічну інформацію – це результат нової політичної, соціально-економічної обстановки в державі, суть якої полягає в:

    1. переході до ринкових відносин,

    2. поверненні до соціалізму,

    3. реставрації кучмізму.

  8. Нині економічна тематика в суспільстві:

    1. ключова,

    2. неактуальна,

    3. ніяка.

  9. Економічні та економічно-політичні рішення уряду життя кожного читача, глядача або слухача чи то в робочій, чи то домашній сферах так чи інакше:

    1. нівелюють,

    2. коригують,

    3. обманюють.

  10. За аналізом публікацій сьогодення, дискусії щодо світової економіки й Євросоюзу, питання про майбутнє ринку праці, роздуми про розташування країни й актуальні реформи – уся інформація зі сфери економіки і фінансів у критичному розгляді набуває:

    1. центрального значення для політичних й суспільних маргіналів (неосновних суспільних діячів),

    2. периферійного значення для політичної й суспільної еліти,

    3. центрального значення для політичної й суспільної еліти.

  11. Поява та розвиток економічної журналістики зумовила і появу:

    1. вимог до неї,

    2. претензій до неї,

    3. нехтування нею.

  12. Як повідомляє В. Мальцева – фахівець з економічної журналістики – у минулому становлення економічних періодичних видань більшості країн Західної Європи й Америки в умовах розвитку ринкових структур проходило дуже:

    1. легко,

    2. болісно,

    3. активно.

  13. Прохоров Є. П., вважаючи журналістику поліфункціональною системою, розрізняє шість функцій журналістики, серед яких економічна функція:

    1. є,

    2. відсутня,

    3. не знаю.

  14. Корконосенко С. Г. – дослідник функцій журналістики – вважає, що економічна функція в журналістиці:

    1. є,

    2. відсутня,

    3. не знаю.

  15. В економічній області журналістика стає елементом:

    1. системи виробництва,

    2. відсутності виробництва,

    3. системи продажу.

  16. Вважати, що бути товаром є функція журналістики – це:

    1. перебільшення,

    2. знецінення,

    3. зменшення.

  17. Корконосенко С. Г. визначаючи сутність економічної функції журналістики, повідомляє, що структура функцій журналістики:

    1. завузька й обмежена,

    2. багатогранна і багатошарова,

    3. визначається запитом редактора.

  18. На думку О. Д. Школьної, спеціалізована економічна преса – цікаве явище суспільного життя, що перебуває на перетині інтересів і впливів власне журналістики як одного з самодостатніх інститутів будь-якого суспільства та найрізноманітніших галузей:

    1. людської діяльності,

    2. фахової діяльності,

    3. особистої діяльності.

  19. Дослідження економічного пласта періодики дає чимало фактів, необхідних для розуміння процесів, що відбуваються як у медіапросторі, так і в різних:

    1. політичних сферах,

    2. професійних сферах,

    3. мистецьких сферах.

  20. В історичному контексті картину функціонування спеціалізованих економічних видань із погляду розвитку журналістики намагався докладно відтворити російський дослідник:

    1. О. Акопов,

    2. В. Ворошилов,

    3. В. Цвік.