12.1. Сфера застосування редакторських професій

На початку з'ясуємо: де сьогодні можна застосувати набуті навички редактора-видавця?

1. Власне видавництва як самостійні підприємства (юридичні особи), що спеціально займаються підготовкою, опрацюванням, випуском і реалізацією різних видів видавничої продукції. Це класичні видавництва, найпотужніший сегмент видавничого ринку, який в останні роки динамічно розвивається і стверджується. Сюди відносимо:

• державні видавництва сфери управління Держкомтелерадіо України;

• видавництва сфери управління іншими державними організаціями;

• видавництва інших форм власності (приватні, кооперативні, спільні тощо).

2. Різноманітні організації, фірми, агентства, підприємства, інституції, окремі особи, які мають право займатися видавничою діяльністю згідно зі статутними документами і які зареєстровані в Національному агентстві ISBN. Особливістю цього сегмента є те, що видавництво тут не є юридичною особою, а виступає складовою структурною одиницею, окремим підрозділом цілого підприємства, організації чи установи. І все ж, не маючи власного рахунка, але виробивши свій логотип, таке видавництво в усьому іншому нічим не поступається класичному: така ж організація редакційно-видавничих процесів, такі ж вимоги до редакторського опрацювання та поліграфічного відтворення видавничого продукту, ті ж вимоги дотримання видавничих стандартів, що і в юридично оформленого видавництва. Перелік видавничих організацій у цьому блоці може бути таким:

• видавництва навчальних закладів, наукових інститутів;

• видавництва підприємств та фірм;

• видавництва громадських організацій;

• видавництва наукових організацій;

• видавництва політичних партій;

• видавництва релігійних організацій та духовнихцентрів;

• видавництва редакцій газет і журналів;

• видавництва друкарень та інших редакційно-видавничих підприємств.

3. Редакції газет та журналів, де фахівці-редактори віддавна працюють на творчих посадах літературних редакторів, коректорів, або, набувши досвіду й майстерності, на керівних посадах редакторів чи головних редакторів.

4. Редакції радіомовлення та телебачення, де випускники цієї спеціальності займають посади редакторів інформаційних (новини), аналітичних та інших програм, шеф-редакторів, випускових редакторів, літературних редакторів.

5. Рекламні агенції та рекламні відділи підприємств, організацій і фірм (творча й організаційна робота з підготовки рекламних текстів або сюжетів).

6. Державні органи законодавчої та виконавчої влади різних рівнів (від центральних до міських та районних). Грамотний, професіонально підготовлений і патріотично налаштований, редактор вкрай потрібен тут не лише на посадах референтів, аналітиків, прес-секретарів інформаційнихслужб, відділів діловодства, прес-центрів, а й високих посадовців — від міністрів, голів адміністрацій до депутатів.

7. Маркетингові відділи крупних та середніх виробників промислової, сільськогосподарської продукції, ліків, де готують до друку різноманітні інструкції, правила користування виробами (нерідко кількома мовами відразу), рекламну продукцію.

8. Бібліотечні або науково-дослідні установи, де є посади референтів, творчих працівників.

9. Центри, організації, що займаються багатопрофільною виставковою, ярмарковою діяльністю. Проводити значну за обсягом рекламну та промоційну діяльність вони просто не зможуть без представників редакторських професій.

10. Органи масової та спеціальної комунікації.

Такий перелік можна продовжувати.