26.3. Методика складання кошторису

Загальні положення. Складання цього фінансового проекту дасть можливість визначити як загальну суму витрат, так і ціну одного примірника видання.

Визначимо для початку загальні параметри умовного видання:

Назва — «Історія філософії»;

Обсяг — 15 обл.-вид. аркушів;

Наклад — 5000 прим.

Матеріали: папір офсетний №1, обкладинка в чотири кольори з припресуванням плівки, два блоки чорно-білих Ілюстрацій.

З усіх статей витрат для видавця важливо чітко розумітися у вартості поліграфічних послуг та вартості матеріалів, що складаються на ринку. Щодо поліграфічних послуг, то нині кожна друкарня має орієнтовні розцінки на виготовлення будь-якого виду видання відповідно до конкретно обумовлених форматів, обсягів, накладів. Як правило, в таких розцінках виводиться вартість друку одного примірника видання з врахуванням матеріалів або без них. Такі своєрідні прайси немало друкарень розміщують на сторінках фахових видань, або розсилають на адреси видавництв. Зіставивши ціни двох-трьох поліграфічних підприємств, можна вибрати оптимальний для себе варіант.

Що ж до матеріалів, то початкуючому видавцеві варто навчитися «прикидати» потребу в папері на своє конкретне видання самому. Бодай для того, аби перевірити, чи не «перебирає» друкарня зайвих кілограмів, закладаючи їх до вашої калькуляції.

Одна з випробуваних методик визначення потреби паперу є такою.

На 1000 аркушевідбитків потрібно 22 кілограми паперу (друкарського або офсетного).

Кількість аркушевідбитків на друк одного видання визначається за такою схемою:

Лрк.-відб. = обсяг х наклад.

У нашому конкретному випадку (обсяг книги — 15 арк., наклад — 5 тис прим.) кількість аркушевідбитків підраховуємо так:

15 арк.х 5000 = 75000.

Знаючи, що па одну тисячу аркушевідбитків іде 22 кілограми паперу, можна легко взнати, скільки його треба на 75000 аркушевідбитків:

75000 арк.-відб.х22 кг. - 1650кг (1,65т).

Орієнтуючись у ринкових цінах на папір (одна тонна друкарського — 3500 грн., офсетного — до 4500 грн.), можна визначити, скільки коштів піде на оплату паперу для вашої книги:

1,65 т х 4500 грн. = 7425 гри.

Є ще одна методика, яка дає можливість підрахувати потреби паперу для малотиражних і незначних за обсягом видань. На противагу попередньої, тут не закладений певний відсоток «зайвого» наперу, передбаченого старими радянськими нормами на приладження поліграфічної машини та можливий брак. Звідси — незначні розбіжності в даних (див. таблицю).

Таблиця Потреба паперу для виготовлення книги, кг

Структура і зміст кошторису. Знаючи величину своїх загальновидавничих витрат і зорієнтувавшись у цінах на матеріали та поліграфію, видавець може самостійно, поки що без участі економі ста-калькулятора, прикинути попередній кошторис на конкретне видання. Для спрощення методики розрахунків, яка в нашому випадку подається в навчальних цілях і може не зовсім відповідати реальним цінам, вважатимемо, що податок на додану вартість враховано до кожної статті витрат.

Гонорар:

автору — 15 йрк. х 300 грн. = 4500 грн.

художнику — 1000 грн.

Загальновидавничі витрати:

15 арк. х 700 грн. = 10500 грн.

Поліграфічні витрати:

Друк — 1 прим. = 2 гри. ЗО коп. Весь наклад — 11500 грн.

Матеріали — 1 тгрим. = 2 грн. 40 коп.

Весь наклад — 12000 прим.

Всього за виготовлення накладу — 23500 грн.

Маркетингові витрати:

Всього — 1500 грн.

Всього затрат — 41000 гри.

Ціна одного примірника: 41000 гри.: 5000 прим. = 8 гри. 20 коп.

Таким чином, вивівши загальну суму витрат на видання і поділивши її на загальний наклад, маємо собівартісну ціну одного примірника книги — 8 грн. 20 копійок.

Звичайно ж, продавати книгу за цією ціною немає сенсу з кількох причин. Передусім, не всі п'ять тисяч примірників доведеться продати. Певна частина накладу піде на обов'язкове розсилання, презентації, рецензування, благодійні акції. Це може бути, скажімо, 150 примірників. Таким чином, вартість тієї частини «безплатних» примірників уже лягає додатково на ті, які продаватимуться* По-друге, ця відпускна ціна (8 грн. 20 коп.) забезпечить лише самоокупність видання і аж ніяк не прибзток. Відсутність бодай мінімального прибутку не дасть можливість далі розвивати своє видавництво, що неминуче призведе до послаблення його позицій на книговидавничому ринку серед конкурентів.

Отож, постає питання про рівень рентабельності видання. Це економічна категорія, що в перекладі з німецької означає доход-ний, прибутковий, показує відношення прибутку до собівартості видавничої продукції. Максимально рівень рентабельності у ви-давничо-полІграфічні галузі нашої держави може досягати 45 відсотків. Однак, реально, особливо для малих видавництв, він коливається від 10 до ЗО відсотків. Вважатимемо, що наше видання, про яке йдеться, не є високоприбутковим, тому рівень рентабельності вибираємо мінімальний. Скажімо, в межах 10 відсотків. Це складатиме 4100 грн.

Враховуючи рівень рентабельності, на який плануємо вийти (10 відсотків), загальна вартість нашого видання становитиме:

41000 грн. + 4100 грн. = 45100 грн.

Ціна одного примірника: 45100 гри.: 4850 прим, (за мінусом 150 «безплатних») = 9 гри. ЗО коп.

Таким чином, показник 9 гри. ЗО коп. і є тією ціною, за якою видавництво відпускатиме кожен примірник цього видання для продажу через дистрибуційну і книготорговельну мережу. Але це не є його остаточна ціна.

Беручи до рук примірник нашого видання у магазині чи на книжковому ринку, покупець бачитиме на ньому більшу суму. Оскільки ціни на книжкову продукцію є договірними, то різні продавці визначатимуть на них і різні «накрутки». В середньому торговельна націнка складає від 25 до 50 відсотків, а в деяких випадках і значно більше. У випадку з нашим виданням продавці можуть встановити 45 відсотків націнки, що складатиме 4 гри. 19 коп. Приплюсувавши до відпускної ціни 9 грн. ЗО коп. ще й рентабельність продавця (4 грн. 19 коп.), матимемо остаточну ціну книги, за якого вона може продаватися, — 13 грн. 49 коп.