5.2. Періодичність

Періодичність означає регулярність випуску видань, що визначаються кількістю його чисел чи випусків за певний проміжок часу. У цьому контексті видання діляться на неперіодичні та серіальні.

Неперіодичне видання — це видання, яке виходить одноразово, продовження якого не передбачене. Передусім це листівки, брошури, книги. До неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах. Такі видання наперед розраховані на певну кількість томів чи частин (у межах тому), випуск їх у світ, як правило, розтягнутий у часі і не регламентується чітко поділеними періодами появи кожного нового тому (частини). У державному статистичному обліку кожен том багатотомного видання фіксується як окреме видання.

Серіальне видання — це видання, яке виходить протягом певного часу, має спільну назву, однотипне оформлення, дату чи нумерацію випусків.

Серіальне видання, у свою чергу, поділяється на два підвиди: періодичне і продовжуване.

Періодичне видання — це підвид серіального видання, що постійно виходить з певною часовою періодичністю (один раз у квартал, місяць, тиждень через день, щоденно і т. д.) з наростаючою нумерацією, з неповторюваним інформаційним матеріалом, під однією назвою, в однотипному художньому оформленні.

На відміну від періодичного, продовжуване видання виходить у світ без чітко визначених наперед проміжків часу, а за мірою накопичення та редакційно-видавничої підготовки матеріалів, однак, має свою нумерацію і типове художньо-технічне оформлення.

Періодичні і продовжувані видання мають власний типологічний ряд. Його головними складовими є:

• газета;

• журнал;

• бюлетень;

• календар.

Газета — це періодичне видання, що має постійну назву, виходить через короткі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, оперативну інформацію, різножанрові текстові та зображальні матеріали.

Слово газета походить від італійського gazettaі напочатку означало буквально "дрібна венеціанська монета", за яку в XVIст. у Венеції можна було придбати зведені в рукописному вигляді останні новини дня.

За системністю викладу матеріалів газети поділяють на:

• загальнополітичні (домінуюча тема — внутрішня тазовнішня політика держави, міжнародне життя);

• спеціалізовані (домінуючі теми — окремі проблеми громадського, суспільного, світського життя, науки, культури, освіти, інших сфер життєдіяльності; призначені певним категоріям читачів).

Газети також розрізняють за:

• місцем випуску (загальнодержавні, місцеві, районні, міські);

• ім'ям засновника (держава; партія; підприємство; наукова, просвітня, культурна, релігійна, військова організації, приватна особа);

• читацькою адресою (для дітей та юнацтва, для пенсіонерів тощо).

Журнал (інша назва — часопис) — це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, виходить через триваліші проміжки часу (здебільшого місяць), містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай у обкладинці.

На відміну від газети, співвідношення інформаційних і аналітичних матеріалів у журналі на користь останніх. Явища, події і факти в цьому виді видання розглядаються у більш широкому плані.

Типологічний ряд цього виду періодичних видань такий:

• громадсько-політичний журнал (актуальні матеріали громадсько-політичної тематики, адресовані широкому колу читачів);

• науковий журнал (статті учених і дослідників — фахівців певної галузі знань, у яких містяться результати теоретичних та прикладних досліджень); такі журнали можуть мати науково-практичний, наукового-методичний та науково-теоретичний характер;

• науково-популярний журнал (написані у популярній формі і розраховані на непідготовленого читача статті та матеріали з різних галузей знань);

• виробничо-практичний журнал (призначені для працівників відповідної галузі статті, матеріали та методичні рекомендації з проблем організації виробництвата практичної діяльності);

• популярний журнал (призначені широкому колу читачів статті та матеріали різноманітної проблематики);

• літературно-художній журнал (публікація різножанрових творів художньої літератури і публіцистики);

• реферативний журнал (опрацьовані за певною формою реферати вже оприлюднених творів друку).

Бюлетень — видання оперативного характеру з постійними рубриками (періодичне або продовжуване), що містить різноманітні матеріали організації-засновника.

Слово бюлетень походить від французького bulletin,що первинно означало записку, аркуш. Розрізняють такі види бюлетенів:

• нормативний (матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видаються здебільшого державним органом);

• довідковий або інформаційний (інформаційні абодовідкові матеріали, розміщені за алфавітним чи проблемно-тематичним принципами);

• рекламний (реклама для населення послуг, товарів, заходів);

• бюлетень-хроніка (регулярні повідомлення про діяльність організації-засновника);

• бюлетень-таблиця (різноманітні фактичні дані, викладені у вигляді таблиці);

• статистичний (статистичні дані з тієї чи іншої сферижиття та діяльності суспільства).

Календар — періодичне або неперіодичне видання, в якому у чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація, що має безпосереднє відношення до тієї чи іншої дати.

Розрізняють такі види календарів:

• відривний або перекидний календар (як правило, щорічник, на окремих аркушах якого зазначається число, назва місяця, дня тижня тощо; такі аркуші відривають або перекидають;

• табель-календар (аркушеве видання, на якому у формі таблиці наведено перелік днів року, розташованих за місяцями);

• календар книжкового типу (матеріали на сторінках, розміщених у вигляді книги, підібрані відповідно до певної дати);

• календар знаменних і пам'ятних дат (вибірковий перелік дат, подій, імен, вибраних за тематичним принципом; друкується у вигляді річника, щоквартальника, щотижневика).