11.4. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (issn)

Досі йшлося про використання міжнародних ідентифікаційних кодів для конкретного книжкового видання. Однак, окрім книжкових, існує значна кількість періодичних, а також продовжуваних видань, інформація про які в автоматизованих системах національного і міжнародного рівнів також потребує уніфікації. Саме для управління міжнародною інформаційною системою стандартної нумерації серіальних видань (куди входить уся періодика і продовжувані видання) й був створений у Парижі (Франція) Міжнародний центр ISSN, який реєструє і передає національним центрам відповідні блоки номерів ISSN.

Абревіатура ISSN, що при вживанні в іномовних державах не перекладається, утворилася з англійського словосполучення International Standard Serial Number — Міжнародний стандартний серіальний номер.

Таким чином, ISSN — скорочена назва міжнародного стандартного номера серіального видання, якими є всі періодичні та продовжувані видання.

Які види тиражованих видань підлягають такій нумерації? Державний стандарт передбачає такий перелік:

• газети (крім газет місцевого розповсюдження);

• журнали, бюлетені, періодичні та продовжувані альманахи, збірники;

• щорічники;

• серії (крім ненумерованих книжкових серій);

• доповіді, звіти, збірники статей, матеріали наукових та інших заходів (конференцій, конгресів, симпозіумів тощо), які видаються періодично чи за мірою накопичення матеріалу;

• серіальні електронні видання.

Надання, реєстрацію ISSN та контроль за їх використанням у тій чи іншій країні здійснюють національні центри ISSN. Кожному виданню, що відноситься до цієї групи, присвоюється тільки один серіальний номер. Новий номер потрібен лише у двох випадках: якщо змінилася назва видання і якщо таке видання випускають на різних носіях інформації (скажімо, друкований і електронний). В останньому варіанті обом випускам присвоюють різні ISSN.

Коротко зупинимося на структурі та розміщенні серіального номера.

Згідно із стандартом, міжнародний стандартний номер серіального видання містить вісім цифр, які утворюють дві чотиризначні цифрові групи. Ці групи відокремлюються одна від одної, як і в номері ISBN, дефісом. Наприклад:

ISSN0208-3785

ISSN0151-685X

Для позначення цифрових блоків використовуються арабські цифри, за винятком римської X,якою позначається число 10. Остання цифра номера — контрольна, за якою перевіряється правильність складання цифрових блоків.

Стандарт визначає і місце, де наводять ISSN.Для газетних видань — правий верхній кут першої сторінки чив нижній частині останньої сторінки кожного числа. Для журнальних і продовжуваних видань — верхній правий кут першої сторінки обкладинки чи передньої сторони палітурки, в разі їх відсутності — верхній кут титульної чи суміщеної титульної сторінки кожного числа.

Системою ISSNкористуються не лише видавці, а й книгорозповсюджувачі, бібліотечні працівники, науковці. Переваги такої системи полягають передусім в оперативному і безперешкодному пошуку та замовленні потрібної книги, газети чи журналу через мережу Internet;скороченні кількості супровідних матеріалів на рекламу та промоцію різних видів видань; прискоренні процесу доведення друкованого продукту до споживача.

Для видавців-початківців важливо зазначити, що на кінець 2005 р. Україна ще не стала учасницею систем ISSN,і національні стандарти щодо міжнародної нумерації серіальних та нотних видань ще перебувають на стадії розробки чи затвердження. Щодо серіальних видань, то в Україні залишається діючим радянський ГОСТ7.56-89.