23.4. Відкриття замовлення в друкарні
Для відкриття замовлення на поліграфічне відтворення в друкарні видавничого оригіналу потрібно підготувати:
лист видавництва на адресу керівника поліграфічного підприємства;
комплектний оригінал;
технічну видавничу специфікацію;
договір з поліграфічним підприємством.
Текст листа друкується на бланку і, оскільки йтиметься в ньому й про фінансові зобов'язання видавництва, завіряється двома підписами — керівника і бухгалтера — і затверджується печаткою.
До комплектності оригіналу входять усі його складові частини. За умов високого друку, коли набір здійснюється в друкарні, маються на увазі різноманітні дублікати: посилань, текстів з набором іншим шрифтом (скажімо, іноземним), а також весь ілюстративний матеріал, включаючи обкладинку, «прив'язані» до тексту таблиці, графіки тощо. Коли ж видавництво пропонує друкарні вже виконаний на власній базі плівковий варіант видання, до нього додається: варіант оригінал-макету на паперовому носії, два комплекти кольороподілу плівок обкладинки (коли ця операція здійснювалася самим видавництвом) або макет художнього оформлення (коли його робитиме друкарня). Паперовий варіант оригінал-макету потрібний буде технологам на етапі монтажу плівок, коли нерідко виникає потреба якогось уточнення чи звірки, особливо з ілюстраціями.
Технічна видавнича специфікація поліграфічного виконання друкованих видань, зразок якої раніше розроблявся і затверджувався колишнім Держкомвидавом, вважалася головним для друкарні документом, на підставі якого відкривалося замовлення і укладався договір. Неправильне чи неповне її заповнення давало підстави друкарні не приймати видавничого оригіналу. Тепер ряд новоутворених поліграфічних підприємств не звертають на цей Документ такої уваги, хоча й визнають, що він не лише дис-Циплінує обидві сторони, а й сприяє уникненню можливих непорозумінь між ними в процесі спільної роботи.
Більшість державних видавництв і сьогодні користується ста-Рою формою, дехто розробив свою, скоротивши в ній усе те, що Посувалося лінотипного складання.
Означена специфікація — це своєрідний паспорт майбутнього видання з усіма його загальними і специфічними характеристиками.
До загальних характеристик, які є обов'язковими для зазначення в специфікації, відносяться:
автор;
назва;
мова;
обсяг;
наклад;
формат;
вид оправи.
Специфічні характеристики випливають з побажань видавця щодо цілого ряду технологічних процесів:
способу скріплення книжкового блоку (склеювання чи прошивання);
способу фальцювання (на два, три чи чотири згини);
наявність капталу (виді колір тканини);
наявність форзаців (чистих чи заповнених);
наявність ілюстративного матеріалу (кольорового, чорно-білого);
вигляд корінця (круглий чи прямий);
наявність додаткових елементів до текстів (вклейок, вкладок, накидок);
зафарбування обрізу (всіх блоків, головки);
види тиснення (гальвано, фарбою, термофарбою).
Основні параметри щодо паперу, його видів та щільності для:
тексту;
обкладинки;
суперобкладинки;
вклейок, вкладок, накидок;
форзацу;
обклейки корінця.
Якщо видання готується не в обкладинці, а в оправі, варто також окремо зазначити технічні характеристики необхідних для цього матеріалів:
картону;
тканини (бумвінілу, лідерину, плівки).
І, насамкінець, у специфікації зазначаються побажання видавництва щодо графіків надходження чистих аркушів, сигнальних примірників, підписання у світ і одержання готового накладу.
На перший погляд може здатися, що такий документ аж надто деталізований і переобтяжений зайвою інформацією. Насправді, зайвого тут немає нічого. В складному і дорогому в ціні процесі народження книги чи будь-якого іншого видавничого продукту невраховані дрібниці можуть звести нанівець результат тривалої праці немалої групи людей.
Бувають випадки, коли друкарня з якихось причин може не погодитися з умовами видавничої специфікації. Тоді спірні питання полагоджуються шляхом переговорів, результатом яких стає підписання договору.
Про особливості змістового наповнення окремих розділів договору між видавництвом і поліграфічним підприємством детальніше йтиметься у темі 15.
- Видавнича справа в україні на сучасному етапі: тенденції, проблеми
- 1.1. Становище української видавничої справи у статистичному вимірі і порівнянні з європейськими країнами
- 1.2. Причини і витоки проблеми
- 1.3. Сучасне вітчизняне законодавство щодо видавничої справи
- 1.4. Тенденції в організаційному, тематичному, мовному та географічному аспектах
- Законодавство україни про видавничу справу
- Що таке видавництво і як його створити та зареєструвати
- 3.1. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв
- 3.2. Типові структури видавництв: український та зарубіжний досвід
- 3.3. Порядок створення видавництва
- 3.4. Порядок реєстрації видавництва
- 3.5. Порядок реєстрації друкованого змі
- Розробка видавничої програми
- 4.1. Поняття "видавнича програма" та чинники, які впливають на її зміст
- 4.2. Безпрограшні видання
- 4.3. Кон'юнктурні видання
- 4.4. Ексклюзивні видання
- Видавнича продукція та критерії поділу її на види
- 5.1. Поняття "видавнича продукція"
- 5.2. Періодичність
- 5.3. Характер інформації
- 5.4. Знакова природа інформації
- 5.5. Матеріальна конструкція
- 5.6. Мовна ознака
- 5.7. Формат
- 5.8. Повторність випуску
- 5.9. Інші критерії
- Оформлення періодичного видання
- 6.1. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- 6.2. Визначення, завдання й функції оформлення періодичних видань
- 6.3. Обличчя видання
- 6.4. Головні складові газетної форми
- Постійні елементи газети
- 7.1. Заголовна частина газети
- 7.2. Розділові засоби
- 7.3. Службові деталі
- Основні розмірні та кількісні параметри видань
- 8.1. Формати видань
- 8.2. Обсяги видань
- 8.3. Об'єм редакторської роботи
- Книга як основний предмет видавничої діяльності
- 9.1. Подвійна природа книги
- 9.2. Змістова структура книги
- 9.3. Матеріальна структура книги
- Службова частина (апарат) видання
- 10.1. Апарат чи службова частина видання: теоретичний і практичний аспекти
- 10.2. Елементи службової частини на початкових сторінках
- 10.3. Елементи службової частини на прикінцевих сторінках
- Національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування
- 11.1. З історії стандартів
- 11.2. Сучасний стан із застосуванням діючих та розробкою нових видавничих стандартів в україні
- 11.3. Міжнародна стандартна нумерація книг (isbn)
- 11.4. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (issn)
- 11.5. Міжнародна система штрихового кодування видавничої продукції
- 11.6.Міжнародний знак охорони авторського права (copyright)
- Редакторські професії та фахові вимоги до них
- 12.1. Сфера застосування редакторських професій
- 12.2. Фахові вимоги
- 12.3. Функціональні обов'язки
- Редакційно-видавничий процес
- 13.1. Підготовчий етап
- 13.2. Редакційний етап
- 13.3. Виробничий етап
- 13.4. Маркетинговий етап
- Редагування як вид професійної діяльності і як складова редакційно-видавничого процесу
- 14.1. Термінологічні та творчі начала
- 14.2. Організація і зміст процесу редагування
- 14.3. Види редагування
- Редакторська підготовка тексту
- 15.1. Підготовка рукопису
- 15.1.1. Представлення матеріалу
- 15.1.2. Редагування матеріалу
- 15.1.3. Застосування власного стилю.
- 15.1.4. Визначення структури.
- 15.2. Оформлення книги
- 15.2.1. Принципи виміру й термінологія.
- 15.2.2. Характеристики шрифту
- 15.3. Розробка дизайну тексту
- 15.4. Підрахунок сторінок тексту
- Редакторська підготовка складових тексту: заголовки, цитати
- 16.1. Заголовки
- 16.2. Цитати
- Редагування текстів за допомогою комп'ютерних програм
- 17.1. "Революція" у практиці і теорії видавничої справи та редагування
- 17.2. Редактор і комп'ютерні засоби контролю правопису
- 17.3. Редактор і автоматизована система оптичного розпізнавання тексту та його переклад з іншої мови.
- Редакторська підготовка газетних, журнальних, рекламних та інформаційних видань
- 18.1. Газетно-журнальні видання
- 18.2. Рекламні видання
- 18.3. Інформаційні видання
- Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань
- 19.1. Наукові видання
- 19.2. Науково-популярні видання
- 19.3. Довідкові видання
- Редакторська підготовка навчальних та художніх видань
- 20.1. Навчальні видання
- Тема 1. Історичні витоки видавничої справи в світі (від II тисячоліття до н. Є.)
- § 1. Попередники сучасних видань
- §2. Ранні осередки рукописної книги
- § 3. Роль рукописного книготворення в суспільному поступі
- 20.2. Художні видання
- 20.2.2. Редагування творів класичної літератури
- Редакторська підготовка перекладів
- 21.1. Перекладознавчий мінімум для редактора-видавця
- 21.2. Ретроспектива перекладного книговидання в україні
- 21.3. Пошук іншомовного твору та його власника
- 21.4. Пошук перекладача та редагування перекладу
- 21.5. Оформлення службової частини перекладного видання
- Редакторська підготовка перевидань
- 22.1. Види перевидань
- 22.2. Критерії відбору та проблематика творів для перевидання
- 22.3. Робота над змістовою частиною видання
- 22.4. Робота над службовою частиною видання
- Взаємовідносини видавництва і поліграфічного підприємства
- 23.1. Еволюція відносин у блоці «видавництво — поліграфія» в умовах ринку
- 23.2. Основні вимоги до підготовки оригінал-макету та плівок, напередодні передачі їх до друкарні
- 23.3. Вибір поліграфічного підприємства
- 23.4. Відкриття замовлення в друкарні
- 23.5. Основні етапи роботи видавця з друкарнею після підписання плівок до друку
- Відносини видавництва і реалізатора друкованого продукту
- 24.1. Від ченців-книгонош — до мережі дистрибуції друкованих видань: ретроспектива
- 24.2. Центролізована і ринкова системи продажу друкованої продукції: переваги й недоліки
- 24.3. Складові системи продажу друкованих видань у ринкових умовах
- Договори у видавничій справі
- 25.1. Види договорів у видавничій справі
- 25.2. Структура типового договору та змістове наповнення його головних розділів
- Складові собівартості видавничої продукції та шляхи її зниження
- 26.1. Економічний мінімум для редактора-видавця
- 26.2. Структура витрат на конкретне видання
- 26.3. Методика складання кошторису
- 26.4. Шляхи зниження собівартості видавничої продукції
- 168 Видавнича справа та редагування