15.1.4. Визначення структури.
Ця операція включає в себе визначення структурної організації тексту, виділення заголовків і характерних місць, підбор місця для ілюстрацій і т.д. для надання виданню привабливого вигляду. Будь-яку книгу можна розділити на вступну частину, основний текст і заключну частину.
При визначенні структури редактор повинен позначити різні частини, щоб указати на особливості набору, що будуть до них застосовані. Як правило, така розмітка тексту здійснюється в рукописі шляхом позначки текстових розділів вступної й заключної частин для загадування інструкцій типу «на один розмір менше», «на два розміри менше» і т.д. стосовно розміру (кегля) основного тексту; а також усередині основного тексту — шляхом розмітки заголовків у порядку ступеня важливості.
Завданням художнього редактора, дизайнера або фахівця з виробництва потім буде перевести ці умовні позначки в розміри для набору і прийняті для даної книги способи деталізації елементів.
Розглянемо основні структурні частини.
1. Вступна частина. Не існує яких-небудь особливо твердих правил, що визначають вид вступної частини, оскільки її вміст часто визначається вимогами до представлення теми матеріалу і відносною довжиною кожної частини. Подібний порядок випробуваний і підходить для більшості книг.
Вступний матеріал часто нумерується окремо від основного тексту, наприклад, римськими цифрами. Це зручно, наприклад, для довідників, коли остаточна довжина вступної частини може бути встановлена лише після одержання пробних відбитків сторінок; у книзі може бути багато глав або розділів, і сторінки зі змістом можуть бути остаточно сформовані тільки на етапі друку.
2. Авантитул. Авантитул – перша сторінка видання, розташована перед титульним листом, на якій розташовано видавничу марку, епіграф, присвяту, надзаголовні дані. Зрідка застосовуються й інші назви: фортитул або вихідний лист. Сторінка може бути і порожньою, без ніякої інформації. Вона ніби захищає титульний лист. При нумерації сторінок авантитулові, як правило, привласнюється перший номер. Якщо в процесі верстки виникають зайві сторінки, авантитулом можна пожертвувати.
3. Оголошення. Оголошення – список інших книг даного автора і міститься на контртитулі. Тут же приводяться відомості про видання в цілому або відтворюється титульний лист видання, що послужило оригіналом для перекладу.
4. Заголовок. Основний заголовок книги подається, звичайно, на титульному листі. Як правило, заголовок містить у собі назву видання, виділене художньо-поліграфічним способом.
5. Зворот титулу. На зворотному боці титульного аркуша, що традиційно є четвертою сторінкою видання, розміщаються елементи вихідних відомостей (наприклад, знак охорони авторського права, ISBN, каталожні дані, анотація й основні відомості про видання й видавця.
6. Фронтиспис. Ліва сторона розвороту з титульним аркушем служить для розміщення ілюстрації або портрета автора.
7. Зміст. Перелік частин, розділів і глав у книзі. Список змісту традиційно починається з лівої сторінки.
8. Список ілюстрацій. Повний перелік ілюстрацій.
9. Список скорочень. Для словників і довідників — список використовуваних у книзі скорочень.
10. Передмова. Супровідна стаття, що поміщається на початку видання. Як правило, у передмові пояснюються мети й особливості змісту й побудови твору.
11. Уведення. Уведення розкриває тему книги, звичайно пишеться автором. Починається з нового листа.
12. Основний текст. Основний текст є головним елементом книги. Тому редагування й вибір дизайну основного тексту має першорядне значення. Основний текст може бути поділений на будь-яку кількість частин, розділів, глав, підрозділів у будь-якому їхньому сполученні.
Перше із завдань при редагуванні матеріалу полягає у виборі кількості частин або глав для книги; у визначенні для кожної зі складових частин рівнів заголовків. Обробка заголовків необхідна як із погляду визначення їхньої ієрархії у структурі, так і для призначення способу їх відображення в тексті. Другорядний текст, виноски й написи повинні бути продумані, а також прийнята певна система виділення.
13. Заключна частина. Як і вступний матеріал, заключний матеріал також може бути представлений різним образом. Наводимо орієнтовний порядок розташування заключного матеріалу.
Післямова. Супровідна стаття, що поміщається після основного тексту твору.
Додатки. Таблиці, пояснення й доповнення, що мають відношення до основного тексту, але допоміжні стосовно головної теми.
Примітки. Примітки, що пояснюють.
Список термінів (глосарій). Список понять і термінів, що відносяться до обговорюваної теми.
Словник. Список іноземних слів за абеткою з поясненням їхніх значень.
Бібліографія. Список книг, що використовуються як джерела інформації або рекомендуються для подальшого вивчення.
Предметний покажчик. Список понять за абеткою з посиланнями на сторінки.
Усі елементи в заключній частині звичайно починаються з нової сторінки. Як правило, використовується нумерація, що продовжує систему нумерації основного тексту, але якщо має місце достатньо близький зв'язок за змістом із вступним матеріалом або заключна частина, що приводиться, є єдиною для декількох томів, можна використовувати при нумерації римські цифри, продовжуючи нумерацію з вступної частини, або почавши її заново.
- Видавнича справа в україні на сучасному етапі: тенденції, проблеми
- 1.1. Становище української видавничої справи у статистичному вимірі і порівнянні з європейськими країнами
- 1.2. Причини і витоки проблеми
- 1.3. Сучасне вітчизняне законодавство щодо видавничої справи
- 1.4. Тенденції в організаційному, тематичному, мовному та географічному аспектах
- Законодавство україни про видавничу справу
- Що таке видавництво і як його створити та зареєструвати
- 3.1. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв
- 3.2. Типові структури видавництв: український та зарубіжний досвід
- 3.3. Порядок створення видавництва
- 3.4. Порядок реєстрації видавництва
- 3.5. Порядок реєстрації друкованого змі
- Розробка видавничої програми
- 4.1. Поняття "видавнича програма" та чинники, які впливають на її зміст
- 4.2. Безпрограшні видання
- 4.3. Кон'юнктурні видання
- 4.4. Ексклюзивні видання
- Видавнича продукція та критерії поділу її на види
- 5.1. Поняття "видавнича продукція"
- 5.2. Періодичність
- 5.3. Характер інформації
- 5.4. Знакова природа інформації
- 5.5. Матеріальна конструкція
- 5.6. Мовна ознака
- 5.7. Формат
- 5.8. Повторність випуску
- 5.9. Інші критерії
- Оформлення періодичного видання
- 6.1. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- 6.2. Визначення, завдання й функції оформлення періодичних видань
- 6.3. Обличчя видання
- 6.4. Головні складові газетної форми
- Постійні елементи газети
- 7.1. Заголовна частина газети
- 7.2. Розділові засоби
- 7.3. Службові деталі
- Основні розмірні та кількісні параметри видань
- 8.1. Формати видань
- 8.2. Обсяги видань
- 8.3. Об'єм редакторської роботи
- Книга як основний предмет видавничої діяльності
- 9.1. Подвійна природа книги
- 9.2. Змістова структура книги
- 9.3. Матеріальна структура книги
- Службова частина (апарат) видання
- 10.1. Апарат чи службова частина видання: теоретичний і практичний аспекти
- 10.2. Елементи службової частини на початкових сторінках
- 10.3. Елементи службової частини на прикінцевих сторінках
- Національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування
- 11.1. З історії стандартів
- 11.2. Сучасний стан із застосуванням діючих та розробкою нових видавничих стандартів в україні
- 11.3. Міжнародна стандартна нумерація книг (isbn)
- 11.4. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (issn)
- 11.5. Міжнародна система штрихового кодування видавничої продукції
- 11.6.Міжнародний знак охорони авторського права (copyright)
- Редакторські професії та фахові вимоги до них
- 12.1. Сфера застосування редакторських професій
- 12.2. Фахові вимоги
- 12.3. Функціональні обов'язки
- Редакційно-видавничий процес
- 13.1. Підготовчий етап
- 13.2. Редакційний етап
- 13.3. Виробничий етап
- 13.4. Маркетинговий етап
- Редагування як вид професійної діяльності і як складова редакційно-видавничого процесу
- 14.1. Термінологічні та творчі начала
- 14.2. Організація і зміст процесу редагування
- 14.3. Види редагування
- Редакторська підготовка тексту
- 15.1. Підготовка рукопису
- 15.1.1. Представлення матеріалу
- 15.1.2. Редагування матеріалу
- 15.1.3. Застосування власного стилю.
- 15.1.4. Визначення структури.
- 15.2. Оформлення книги
- 15.2.1. Принципи виміру й термінологія.
- 15.2.2. Характеристики шрифту
- 15.3. Розробка дизайну тексту
- 15.4. Підрахунок сторінок тексту
- Редакторська підготовка складових тексту: заголовки, цитати
- 16.1. Заголовки
- 16.2. Цитати
- Редагування текстів за допомогою комп'ютерних програм
- 17.1. "Революція" у практиці і теорії видавничої справи та редагування
- 17.2. Редактор і комп'ютерні засоби контролю правопису
- 17.3. Редактор і автоматизована система оптичного розпізнавання тексту та його переклад з іншої мови.
- Редакторська підготовка газетних, журнальних, рекламних та інформаційних видань
- 18.1. Газетно-журнальні видання
- 18.2. Рекламні видання
- 18.3. Інформаційні видання
- Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань
- 19.1. Наукові видання
- 19.2. Науково-популярні видання
- 19.3. Довідкові видання
- Редакторська підготовка навчальних та художніх видань
- 20.1. Навчальні видання
- Тема 1. Історичні витоки видавничої справи в світі (від II тисячоліття до н. Є.)
- § 1. Попередники сучасних видань
- §2. Ранні осередки рукописної книги
- § 3. Роль рукописного книготворення в суспільному поступі
- 20.2. Художні видання
- 20.2.2. Редагування творів класичної літератури
- Редакторська підготовка перекладів
- 21.1. Перекладознавчий мінімум для редактора-видавця
- 21.2. Ретроспектива перекладного книговидання в україні
- 21.3. Пошук іншомовного твору та його власника
- 21.4. Пошук перекладача та редагування перекладу
- 21.5. Оформлення службової частини перекладного видання
- Редакторська підготовка перевидань
- 22.1. Види перевидань
- 22.2. Критерії відбору та проблематика творів для перевидання
- 22.3. Робота над змістовою частиною видання
- 22.4. Робота над службовою частиною видання
- Взаємовідносини видавництва і поліграфічного підприємства
- 23.1. Еволюція відносин у блоці «видавництво — поліграфія» в умовах ринку
- 23.2. Основні вимоги до підготовки оригінал-макету та плівок, напередодні передачі їх до друкарні
- 23.3. Вибір поліграфічного підприємства
- 23.4. Відкриття замовлення в друкарні
- 23.5. Основні етапи роботи видавця з друкарнею після підписання плівок до друку
- Відносини видавництва і реалізатора друкованого продукту
- 24.1. Від ченців-книгонош — до мережі дистрибуції друкованих видань: ретроспектива
- 24.2. Центролізована і ринкова системи продажу друкованої продукції: переваги й недоліки
- 24.3. Складові системи продажу друкованих видань у ринкових умовах
- Договори у видавничій справі
- 25.1. Види договорів у видавничій справі
- 25.2. Структура типового договору та змістове наповнення його головних розділів
- Складові собівартості видавничої продукції та шляхи її зниження
- 26.1. Економічний мінімум для редактора-видавця
- 26.2. Структура витрат на конкретне видання
- 26.3. Методика складання кошторису
- 26.4. Шляхи зниження собівартості видавничої продукції
- 168 Видавнича справа та редагування