logo
Лекції

26.1. Економічний мінімум для редактора-видавця

Ринкові умови спонукають працівника будь-якого видавничого підрозділу, незалежно від займаної посади, надто ж редактора редакції, головного редактора чи директора, оволодівати певною сумою знань і умінь, дотичних до виконання безпосередніх посадових обов'язків. Початкуючому ж видавцеві просто необхідно мати бодай елементарне уявлення про структуру фінансової бази свого видавництва, шляхи її зміцнення, джерела фінансових засобів, величину витрат на виготовлення того чи іншого виду видавничої продукції, складові собівартості друкованого продукту та шляхи її зниження. Йому слід також уміти не лише «розшифрувати» кошторис на випуск видання, а й, бодай приблизно, «прикинути» й оцінити його з точки зору насамперед економічної доцільності.

Звичайно ж, для цього у видавництві (залежно від його величини) має бути відповідна економічна служба, або ж бодай грамотний бухгалтер-економіст. Та це не знімає нагальної нині необхідності вчитися економіці саме керівникові чи редакторові. Адже під час ведення переговорів з потенційним замовником чи спонсором, автором чи упорядником майбутнього видання, дистриб'ютором чи промотором друкованого продукту (нерідко такі переговори відбуваються поза межами свого офісу) невідступно буде присутнім «економічний блок» розмови.

У цій темі йдеться зокрема про ази економіки, без засвоєння яких годі говорити про високий професіоналізм таких працівників, про ефективне і грамотне ведення справи, за яку він взявся.

Отож, на початку необхідно 'оволодіти певним поняттєвим апаратом. Принаймні, треба чітко уявляти собі, що стоїть за такими термінами, як бюджет і баланс видання, фонд оплати праці, фонд матеріального заохочення, фонд соціального розвитку, кошторис, прямі й непрямі витрати, прибуток, рентабельність, податки та їх види, повна та видавнича собівартість. Годі говорити вже про те, що такий видавець має чітко орієнтуватися в значеннях основних термінів зі свого фаху. До цієї теми безпосереднє відношення матимуть, скажімо, такі поняття як аркушевід-битки, обсяги видань, витратні матеріали, гонорар та його види, поліграфічні й друкарські витрати, бюджет маркетингу тощо.