22.1. Види перевидань
На початку важливо розібратися в термінологічних аспектах явища, пов'язаного з виданням творів, які вже десь і колись друкувалися. Справа в тому, що в українській науковій і навчальній літературі з видавничої справи та редагування досі не вироблено єдиного підходу до вживання терміна, яким би чітко окреслювалося це явище.
Оскільки в колишньому СРСР будь-яка термінологія, в тім числі й редакційно-видавнича, розроблялася централізовано, згори спускалися затверджені терміни, тлумачення яких мали дотримуватися науковці і практики усіх республік. І неважливо, наскільки точним, зрозумілим і доцільним було змістове наповнення кожного з визначень.
У конкретиці нашої проблематики таких термінів утворилося декілька: "повторне видання", "перевидання", "передрук", "нове видання". При спробі з'ясувати зміст цих термінів, їх відмінність і особливість вживання в тому чи іншому контексті нерідко приходиш до висновку, що неконкретний зміст їх нерідко суперечить один одному, ускладнює, а то й заплутує читача, творячи в його голові якусь мішанину.
Скажімо, російський теоретик А. Мільчин у своєму "Видавничому словнику-довіднику", який для всіх видавців колишньої радянської країни вважався еталонним, стверджує, що перевидання — це повторний випуск видання, яке вже випускалося даним видавництвом; повторне видання — це видання, яке вже раніше випускалося; нове видання — це видання, яке раніше даним видавництвом не випускалося, а якщо випускалося раніше іншим видавництвом, то виходить в новому оформленні і містить нові зміни в порівнянні з виданням, що випускалося іншим видавництвом; передрук — це видання, текст якого друкується за якимось попереднім виданням, випущеним іншим видавництвом. Серед видів повторного видання А. Мільчин рекомендує виділяти перевидання і передрук. А повторним виданням, за його визначенням, може бути й нове видання, якщо воно здійснювало випуск попереднього видання. Отже, перевидання, як і повторне видання, що є одними з видів видання твору, який уже було перевидано, стає, згідно з цією класифікацією, підвидом повторного видання. Виходить якесь масло масляне...
Не вступаючи в наукову дискусію щодо правомірності таких визначень, все ж варто зауважити, що навіть досвідченому видавцеві-практику непросто розібратися в лабіринтах змістової їх сутності.
Виходячи з вищевикладеного, вважаємо за доцільне такі терміни, як перевидання, повторне видання, нове видання, передрук звести в один синонімічний ряд, запропонувавши для цього ряду узагальнене, цілком конкретне, простіше і зрозуміліше для практиків видавничої справи, визначення. Воно може бути таким.
Перевидання — це кожне наступне видання випущеного раніше твору або збірки творів, незалежно від часу, місця і видавця першого видання та змін у його змісті, структурі чи оформленні. Залежно від привнесених до кожного наступного видання змін і доповнень розрізняють такі види перевидань: стереотипне, факсимільне, виправлене, доповнене, перероблене.
Детальніше про роботу редактора з кожним із видів перевидань поведемо мову пізніше. Нині ж спробуємо дати їх визначення.
22.1.1. Стереотипне видання. Термін походить від грецького слова stereo, що перекладається як твердий. Складне слово стереотип означає металеву, гумову або пластмасову монолітну друкарську форму. В переносному значенні вживається як шаблон, трафарет, незмінний загальноприйнятий взірець. Отож, стереотипним є таке видання, яке здійснене без жодних втручань до попередньо видрукуваного тексту. У випадках, коли в друкарні збереглися відлиті матриці або фотоформи, саме вони стають основою цього видання. Коли ж такі форми не збереглися, видавництво заново готує оригінал-макет методом сканування тексту з попереднього видання, вносячи необхідні зміни лише до вихідних та випускних даних.
22.1.2. Факсимільне видання. Термін походить від латинських слів fac і simile, що буквально означає зроби подібне. В загальному значенні вживається як точне відтворення рукопису, почерку чи підпису кого-небудь фотографічним способом, кліше або печаткою. Як галузевий видавничо-поліграфічний термін, факсимільне видання — це видання, яке без жодних змін і відхилень відтворює попереднє за найголовнішими його параметрами: форматом, сортом і кольоровою гамою паперу та інших поліграфічних матеріалів, включаючи обкладинку чи оправу. Цим воно відрізняється від стереотипного видання, де, як правило, використовуються наявні на момент друку поліграфічні матеріали.
22.1.3. Виправлене видання. Це видання, в якому виправлені всі видавничі чи друкарські помилки, допущені в попередньому виданні. Як правило, більшість із цих помилок виявляються не стільки на етапі звірки сигнальних примірників, скільки в процесі багаторічного побутування книги. Серйозний видавець використає нагоду нового видання для того, аби усунути помічені найменші помилки чи поліграфічні огріхи.
22.1.4. Доповнене видання. Це видання, яке відрізняється від попереднього певним обсягом доповненого матеріалу. Йдеться або про незначні текстові вставки в існуючих розділах чи параграфах, або про додавання нових розділів чи параграфів, які роблять видання повнішим, чіткішим за структурою та змістом.
22.1.5. Перероблене видання. Це видання, в якому текст значно змінено в порівнянні з попереднім виданням. Зміни ці обумовлюються кількома чинниками. Скажімо, появою після виходу першого видання значного масиву нового матеріалу (навчальна література) або переосмисленням автором своїх попередніх поглядів на факти чи явища, про які писав раніше односторонньо чи заангажовано (наукова чи науково-популярна література).
У науковій літературі деякі вчені виділяють ще такий підвид перевидань, як переглянуте, до тексту якого внесено зміни редакційного характеру (уточнення формулювань, заміна застарілого матеріалу новим, спрощення стилю викладу). На нашу думку, доцільність виділення такого виду невмотивована. Адже це не що інше, як переробка або доповнення — залежно від характеру і обсягу привнесених до нового видання змін.
- Видавнича справа в україні на сучасному етапі: тенденції, проблеми
- 1.1. Становище української видавничої справи у статистичному вимірі і порівнянні з європейськими країнами
- 1.2. Причини і витоки проблеми
- 1.3. Сучасне вітчизняне законодавство щодо видавничої справи
- 1.4. Тенденції в організаційному, тематичному, мовному та географічному аспектах
- Законодавство україни про видавничу справу
- Що таке видавництво і як його створити та зареєструвати
- 3.1. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв
- 3.2. Типові структури видавництв: український та зарубіжний досвід
- 3.3. Порядок створення видавництва
- 3.4. Порядок реєстрації видавництва
- 3.5. Порядок реєстрації друкованого змі
- Розробка видавничої програми
- 4.1. Поняття "видавнича програма" та чинники, які впливають на її зміст
- 4.2. Безпрограшні видання
- 4.3. Кон'юнктурні видання
- 4.4. Ексклюзивні видання
- Видавнича продукція та критерії поділу її на види
- 5.1. Поняття "видавнича продукція"
- 5.2. Періодичність
- 5.3. Характер інформації
- 5.4. Знакова природа інформації
- 5.5. Матеріальна конструкція
- 5.6. Мовна ознака
- 5.7. Формат
- 5.8. Повторність випуску
- 5.9. Інші критерії
- Оформлення періодичного видання
- 6.1. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- 6.2. Визначення, завдання й функції оформлення періодичних видань
- 6.3. Обличчя видання
- 6.4. Головні складові газетної форми
- Постійні елементи газети
- 7.1. Заголовна частина газети
- 7.2. Розділові засоби
- 7.3. Службові деталі
- Основні розмірні та кількісні параметри видань
- 8.1. Формати видань
- 8.2. Обсяги видань
- 8.3. Об'єм редакторської роботи
- Книга як основний предмет видавничої діяльності
- 9.1. Подвійна природа книги
- 9.2. Змістова структура книги
- 9.3. Матеріальна структура книги
- Службова частина (апарат) видання
- 10.1. Апарат чи службова частина видання: теоретичний і практичний аспекти
- 10.2. Елементи службової частини на початкових сторінках
- 10.3. Елементи службової частини на прикінцевих сторінках
- Національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування
- 11.1. З історії стандартів
- 11.2. Сучасний стан із застосуванням діючих та розробкою нових видавничих стандартів в україні
- 11.3. Міжнародна стандартна нумерація книг (isbn)
- 11.4. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (issn)
- 11.5. Міжнародна система штрихового кодування видавничої продукції
- 11.6.Міжнародний знак охорони авторського права (copyright)
- Редакторські професії та фахові вимоги до них
- 12.1. Сфера застосування редакторських професій
- 12.2. Фахові вимоги
- 12.3. Функціональні обов'язки
- Редакційно-видавничий процес
- 13.1. Підготовчий етап
- 13.2. Редакційний етап
- 13.3. Виробничий етап
- 13.4. Маркетинговий етап
- Редагування як вид професійної діяльності і як складова редакційно-видавничого процесу
- 14.1. Термінологічні та творчі начала
- 14.2. Організація і зміст процесу редагування
- 14.3. Види редагування
- Редакторська підготовка тексту
- 15.1. Підготовка рукопису
- 15.1.1. Представлення матеріалу
- 15.1.2. Редагування матеріалу
- 15.1.3. Застосування власного стилю.
- 15.1.4. Визначення структури.
- 15.2. Оформлення книги
- 15.2.1. Принципи виміру й термінологія.
- 15.2.2. Характеристики шрифту
- 15.3. Розробка дизайну тексту
- 15.4. Підрахунок сторінок тексту
- Редакторська підготовка складових тексту: заголовки, цитати
- 16.1. Заголовки
- 16.2. Цитати
- Редагування текстів за допомогою комп'ютерних програм
- 17.1. "Революція" у практиці і теорії видавничої справи та редагування
- 17.2. Редактор і комп'ютерні засоби контролю правопису
- 17.3. Редактор і автоматизована система оптичного розпізнавання тексту та його переклад з іншої мови.
- Редакторська підготовка газетних, журнальних, рекламних та інформаційних видань
- 18.1. Газетно-журнальні видання
- 18.2. Рекламні видання
- 18.3. Інформаційні видання
- Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань
- 19.1. Наукові видання
- 19.2. Науково-популярні видання
- 19.3. Довідкові видання
- Редакторська підготовка навчальних та художніх видань
- 20.1. Навчальні видання
- Тема 1. Історичні витоки видавничої справи в світі (від II тисячоліття до н. Є.)
- § 1. Попередники сучасних видань
- §2. Ранні осередки рукописної книги
- § 3. Роль рукописного книготворення в суспільному поступі
- 20.2. Художні видання
- 20.2.2. Редагування творів класичної літератури
- Редакторська підготовка перекладів
- 21.1. Перекладознавчий мінімум для редактора-видавця
- 21.2. Ретроспектива перекладного книговидання в україні
- 21.3. Пошук іншомовного твору та його власника
- 21.4. Пошук перекладача та редагування перекладу
- 21.5. Оформлення службової частини перекладного видання
- Редакторська підготовка перевидань
- 22.1. Види перевидань
- 22.2. Критерії відбору та проблематика творів для перевидання
- 22.3. Робота над змістовою частиною видання
- 22.4. Робота над службовою частиною видання
- Взаємовідносини видавництва і поліграфічного підприємства
- 23.1. Еволюція відносин у блоці «видавництво — поліграфія» в умовах ринку
- 23.2. Основні вимоги до підготовки оригінал-макету та плівок, напередодні передачі їх до друкарні
- 23.3. Вибір поліграфічного підприємства
- 23.4. Відкриття замовлення в друкарні
- 23.5. Основні етапи роботи видавця з друкарнею після підписання плівок до друку
- Відносини видавництва і реалізатора друкованого продукту
- 24.1. Від ченців-книгонош — до мережі дистрибуції друкованих видань: ретроспектива
- 24.2. Центролізована і ринкова системи продажу друкованої продукції: переваги й недоліки
- 24.3. Складові системи продажу друкованих видань у ринкових умовах
- Договори у видавничій справі
- 25.1. Види договорів у видавничій справі
- 25.2. Структура типового договору та змістове наповнення його головних розділів
- Складові собівартості видавничої продукції та шляхи її зниження
- 26.1. Економічний мінімум для редактора-видавця
- 26.2. Структура витрат на конкретне видання
- 26.3. Методика складання кошторису
- 26.4. Шляхи зниження собівартості видавничої продукції
- 168 Видавнича справа та редагування