23.2. Основні вимоги до підготовки оригінал-макету та плівок, напередодні передачі їх до друкарні

Підготовка оригінал-макету. Початкуючий видавець здебільшого починає свою діяльність з підготовки до друку не великих за обсягом і не складних за зовнішньою конструкцією та внутрішньою структурою видань. В основі видання, як правило, — суцільний текст одного кольору.

Оригінал-макети таких видань (а це — підписані для відтворення поліграфічними засобами шпальти майбутнього друкарського продукту) під силу підготувати навіть на домашньому комп'ютері, добре володіючи однією з програм системи верстки.

Після внесення всіх поправок редактора та коректора на етапі першої, а в разі необхідності — другої версток, і звірки внесених виправлень на екрані зверстані шпальти майбутньої книги можна виводити. Спочатку на паперову основу. Як підказує досвід, несподівані помилки різного характеру краще «виловлюються» все ж на паперовому варіанті шпальт, ніж на екранному.

На цьому етапі редакторові більше уваги слід приділити виявленню технічних вад зверстаних сторінок майбутнього книжкового блоку: неоднакової кількості рядків на повних сторінках, «висячих» рядків на початку шпальти, повторюваних кілька разів підряд один під одним (більше чотирьох) переносів слів тощо.

Виведення плівок. Переконавшись, що оригінал-макет доведений до кондиції, його підписують до друку редактор, коректор, технічний та художній редактори і, насамкінець, головний редактор. Це остання, так звана підписна, верстка, до якої вносити нові правки вже небажано. Адже підписи дають підстави виводити шпальти майбутньої книги на плівки.

Це дуже відповідальний етап, від професійного здійснення якого значною мірою залежить якість видання. Тому не варто скупитися на придбання для цього відповідного лазерного принтера, здатного забезпечувати достатню кількість точок на дюйм -600, 800 або 1200, а також якісних витратних матеріалів, передусім, катриджів. Щодо останніх, то насиченість відтінків шрифту буде падати, якщо катридж виявиться вже відпрацьованим.

Нескладні одноколірні тексти, про які йшлося, виводяться на спеціальну плівку-кальку, яка ще називається безсрібна. Вона має матове прозоре покриття, що дає можливість закріплювати на ній шрифтову чи графічну емульсію. Серед переваг цієї технології — оперативність додрукарського процесу, можливість регулювання градацією відтінків, виведення міток обрізів. На відміну від фототехнічної плівки, робота з якою потребує додаткового обладнання і ряду хімічних реактивів, що в умовах малого видавництва є не завжди можливим, плівка-калька є значно дешевшою. Це дає можливість оперативно замінювати окремі плівки на нові, виправлені, якщо в останній момент на них виявлено якісь текстові помилки.

При виведенні текстів на таких плівках варто пам'ятати, що, на відміну від паперового варіанта, у цьому випадку, як і у вимогах офсетного друку, зображення плівкових шпальт має виводитися у «дзеркальному» вигляді. Тобто, шрифтовий ряд з боку нанесеної емульсії має виглядати «перевернутим». Для цієї функції існує спеціально розроблена програма «Дзеркало», яку необхідно встановити на своєму комп'ютері.

І ще одна, далеко не другорядна, деталь: рішення про виведення тексту на плівки-кальки має бути прийняте у видавництві перед початком верстання, коли визначається шрифтова гамамайбутнього видання. Тут слід дотримуватися правила: ліпше не вибирати гарнітури шрифтів, які мають тонкі засічки (скажімо, типу готичних). Адже під час прямого виведення плівок на лазерному принтері такі засічки (йдеться передусім про літери н, и, є, є) можуть втратитися на кінцевому етапі друку, оскільки емульсія до них пристає гірше.

Робота з плівками. Практика роботи з плівками у видавництві напередодні їх відправлення до друкарні виробила кілька вимог, яких доведеться дотримуватися, якщо дбати про якість кінцевого поліграфічного продукту. Звернемо увагу на найголовніші з них:

1. У випадку виведення нової плівки після правки її слід «накласти» на паперовий варіант відповідної сторінки оригінал-макету. Такий спосіб звірки дасть можливість відразу виявити, в якому місці плівки текст міг «поплисти» під час правки. Абзац, де здійснювалося виправлення, варто перечитати заново.

2. Слід проявляти граничну обережність під час перекладання, складання плівок. Не бажано їх висмикувати, витягувати зі складеного блоку, бо цим можна пошкодити емульсію. Неможна торкатися пальцями дзеркальної сторони шрифтового зображення: нерідко до масного пальця може прилипнути ціле слово чи фрагмент речення.

3. Якщо плівки не відразу засилаються на виробництво (або у випадку, якщо вони залишені для можливого повторного друку), їх варто перекласти чистими аркушами паперу. Слід подбати також про відповідний постійний температурний режим у приміщенні, де зберігаються плівки, адже різке коливання температур інколи призводить до того, що деякі слова, а то й рядки, на плівках можуть «посипатися».

У випадках, коли готується до друку складне видання, скажімо, з кольоровими ілюстраціями, подарункове, ювілейне або для дітей, ліпше замовити виведення плівок «на стороні», звернувшись до послуг спеціалізованих фірм.