Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань

19.1. Наукові видання

19.2. Науково-популярні видання

19.3. Довідкові видання

Проблематикою розгляду цієї теми є підготовка до випуску в світ специфічних текстів, які не випадково об'єднані в єдиний блок видань: наукових, науково-популярних, довідкових.

Головна особливість текстів таких видань полягає в тому, що в їх основі містяться результати теоретичних або експериментальних досліджень з різних галузей наук — суспільних, природничих, технічних. Така специфіка висуває до представника редакторського фаху, крім загальних, ще й особливі вимоги. Найголовніші серед них:

• наявність базових знань з тієї галузі науки, якій присвячена подана для редагування робота;

• вільна орієнтація в сучасному ринку літератури з наявної проблематики;

• зацікавлення редактором проблематикою майбутнього видання, що об'єктивно сприяє підвищенню загальної ерудиції, набуттю додаткових знань з тієї чи іншої тематики.

Ідеальним, звичайно, є варіант, коли у спеціалізованому видавництві працюють редактори, що мають первинно набутий фах, скажімо, математика, хіміка чи біолога. Такі спеціалісти, відчувши зацікавленість редакторською працею, оволодівають незабаром цим фахом переважно шляхом набуття другої, редакторської, освіти, або, в окремих випадках, у результаті "разового" співробітництва з видавцями щодо підготовки до друку конкретного вузькопрофільного видання. У переважній же більшості вузьким профілем оволодівають професійні редактори, які, як правило, спершу проходять у кожному видавництві школу "багатоверстатників", відшукуючи згодом, завдяки власній наполегливості й зацікавленості, "свою" проблематику.

Зовнішньою ознакою особливої специфіки таких видань є й те, що нерідко на вихідних відомостях книг зазначається прізвище, крім видавничого, ще й наукового редактора — фахівця галузі науки, якій присвячене це видання. У цьому випадку гарантія високої якості підготовленого до друку видання забезпечується додатково.

Та все ж і в цьому блоці, що складається, здається, із особливо споріднених за цільовим призначенням текстів, віднаходимо відмінності у вимогах щодо їх редагування. На таких відмінностях і зосередимо увагу